Гурко Богдан-Ярослав Романович
| Гурко Богдан-Ярослав Романович | |
|---|---|
| Народився | 21 березня 1916 Краковець, Львівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Помер | 11 грудня 2008 (92 роки) |
| Діяльність | mechanician |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
Гурко́ Богдан-Ярослав Романович (21 березня 1916, с. Краковець, нині Яворівського району Львівської області — 11 грудня 2008, Луїсвілл (Кентуккі), США[1]) — український фахівець у галузі механіки.
Навчався у Львівській політехніці (1934—1939), закінчив Вищу технічну школу в Граці (Австрія, 1943). Магістр Луїзвільського університету (штат Кентукі, 1956). Працював у Львівському політехнічному інституті (1943—1944), Технічній школі у Ґраці (1944—1945); бізнес партнер у «Kobylko & Company Bau Gesellschaft» (Ґрац, 1945—1949); співробітник «American Standart» (Луїзвіль, 1950—1955); від 1955 — головний інженер компанії «General Electric», створив самоочисну піч, яка була впроваджена у серійне виробництво. Також викладав термодинамічну механіку у науковій школі при Луїзвілському університеті (1957—1972).
- ↑ Bohdan Hurko, «United States Social Security Death Index». Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 24 жовтня 2013.
- Железняк М. Г. Гурко Богдан-Ярослав Романович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1. — С. 659.