Перейти до вмісту

Гуріч Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гуріч Сергій Миколайович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження15 грудня 1987(1987-12-15)
Кожанка
Смерть2 лютого 2015(2015-02-02) (27 років)
Рідкодуб
ГромадянствоУкраїна Україна
Псевдо«Йожик»
Військова служба
Роки служби2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Микола́йович Гу́річ (нар. 15 грудня 1987(19871215) — 2 лютого 2015) — старший солдат Збройних сил України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Кожанську ЗОШ, захоплювався голубівництвом.

Мобілізований у червні 2014 року, старший солдат 25-го окремого мотопіхотного батальйону, командир відділення.

2 лютого 2015-го під час транспортування набоїв, паливних матеріалів та харчових продуктів спільна група 25-го ОМПб та 128-ї ОГПБр потрапила в оточення, в селі Рідкодуб БТР військових було підірвано із засідки. Вояки прийняли бій, у якому загинули Сергій Гуріч, майор Віталій Шайдюк, старшина Андрій Сабадаш, старший солдат Денис Гултур, солдат Сергій Макаренко зазнав контузії.

Без сина лишилися батьки.

Похований в Кожанці 5 лютого 2015-го, у останню дорогу проводжали усім селом.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • 27 травня 2015 року урочисто відкрито меморіальні дошки в Кожанській ЗОШ випускників на честь Сергія Гуріча та Андрія Сабадаша.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]