Гусеницеїдові
Гусеницеїдові | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гусеницеїд рудолобий (Conopophaga castaneiceps)
| ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Мапа поширення гусеницеїдових | ||||||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||||||
Conopophaga Vieillot, 1816 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Гусеницеїдові[1] (Conopophagidae) — родина горобцеподібних птахів. Включає 11 видів.
Родина поширена в Центральній та Південній Америці.
Це маленькі птахи, завдовжки 10-16 см. Зовні схожі на пітових, з коротким тулубом, куцим хвостом, короткими закругленими крилами, довгими і міцними ногами і сплющеним дзьобом з ледь зігнутим кінчиком. З забарвлені помітний статевий диморфізм. У самців є чорна лицьова маска, коричнева спина, решта тіла сіра, оливкова або помаранчева. Самиці мають менш яскраве забарвлення.
Мешкають у тропічних вологих дощових лісах. Трапляються поодинці. Активні вдень. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними. Кулясті гнізда будують серед гілок чагарників невисоко від землі. У кладці може бути до двох кремових яєць з рожевими або коричневими плямами і цятками.
Традиційно до родини відновили лише один рід Conopophaga з 9 видами. У 2005 році, після молекулярного дослідження ДНК, до гусенецеїдових віднесли рід Pittasoma, який до того вважався представником мурахоловових (Formicariidae).
- Рід Гусеницеїд (Conopophaga)
- Гусеницеїд сіроволий (Conopophaga ardesiaca)
- Гусеницеїд золотистий (Conopophaga aurita)
- Гусеницеїд рудолобий (Conopophaga castaneiceps)
- Гусеницеїд бразильський (Conopophaga cearae)
- Гусеницеїд рудий (Conopophaga lineata)
- Гусеницеїд чорночеревий (Conopophaga melanogaster)
- Гусеницеїд чорнощокий (Conopophaga melanops)
- Гусеницеїд сірошиїй (Conopophaga peruviana)
- Гусеницеїд чорноголовий (Conopophaga roberti)
- Рід Кусачка (Pittasoma)
- Кусачка чорноголова (Pittasoma michleri)
- Кусачка рудоголова (Pittasoma rufopileatum)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Internet Bird Collection.com: Gnateater videos, photos and sounds [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |