Гуталін
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (лютий 2024) |
Гуталі́н (неясного походження, можливо від лат. gutta — «крапля», за зразком вазелін, ланолін)[1] або ва́кса (від нім. Wachs — «віск») — мазь для чищення взуття, винайдена у Франції при Карлі II. Готувалася з яйця, збитого з пічною сажею і розведеного в оцті або пиві.
Нині поширена «англійська» вакса; головні складові частини: кістяна сажа, віск, лляна олія, скипидар, патока, шелак та ін. Рецептів для приготування вакси безліч; наприклад, замість сажі, можуть використовуватися анілінові фарби та ін.
- Вакса Ніколе. 150 частин воску і 15 частин сала розчиняють у киплячій суміші з 200 частин лляної олії, 20 частин глету та 100 частин патоки. Цю суміш нагрівають до 120° і до неї додають 103 частини сажі; а коли суміш охолоне, її розбавляють 280 частинами скипидару. Потім вся маса змішується з розчином 5 частин гумілаку (шелаку) і 2 частин анілінової фіолетової фарби в 35 частинах спирту.
- Так званий «лак Гунтера». Готується з 3 частин воску і 2 частин касторової олії з необхідною кількістю фарби. До отриманої суміші додають розчин шелаку в спирті. Суміш випарюють до густини сиропу в вакуум-апараті під зменшеним тиском.
- Вакса Кильнера (для жіночих черевиків) складається з 2 частин шелаку, 1 частини аміаку і 8 частин води з додаванням анілінового пігменту. Суміш уварюється, для видалення аміаку.
- Вакса Бруннера готується наступним чином: розтирають 10 частин кістяної сажі з 7 частинами патоки, додаючи потроху 5 частин сірчаної кислоти, 2 частини соди і 4 частини води. Суміш нагрівають, постійно перемішуючи її з 20 частинами ворвані, і уварюють до бажаної густини. Кістяна сажа містить фосфорно-вапняну сіль кісток, пройняту вугіллям, отриманим з клейової речовини кісток при прожарюванні. Сірчана кислота, діючи на мінеральні складові частини кістяної сажі, по-перше, вивільняє найдрібніші частини вугілля і, по-друге, дає кислу фосфорно-вапняну сіль, яка не псує шкіри, тобто її не роз'їдає.
- 90 частин воску або церезину, 30 частин спермацету, 350 частин скипидару, 10 частин бури, 20 частин сажі, 10 частин берлінської лазурі і 5 частин (для запаху) нітробензолу.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Вакса // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Виробництво вакси [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]