Гутиря В'ячеслав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гутиря В'ячеслав Володимирович
Народився 18 травня 1960(1960-05-18) (64 роки)
м. Артемівськ (нині Бахмут) Сталінської (нині Донецької) області
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр монументальне мистецтво, станковий живопис
Роки творчості від 1980-х
Працював у містах Донецьк, Краматорськ
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України
Звання

Заслужений художник України

Сайт Vyacheslav Gutyrya

В'ячесла́в Володи́мирович Гути́ря (нар. 18 травня 1960(19600518), м. Артемівськ (нині Бахмут), Сталінська область (нині Донецька), УРСР) — український художник і скульптор. Заслужений художник України.

Член Національної спілки художників України (1990).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Артемівську (нині м. Бахмут) на Донеччині. Має середню освіту. Творчо працює в галузі монументального мистецтва, станкового живопису, малої пластики.

Учасник обласних, республіканських (від 1983), міжнародних (від 1991) мистецьких виставок. Персональні — у Краматорську (1990, 1997, 2016), Києві (1993, 1996, 2005), Парижі, Будапешті (обидві — 1993), Донецьку (1998), Барселоні (2003). У роботах відтворює власне бачення історії та ставлення до вічних тем людства — добра, зла, кохання.

Живе і працює в Краматорську, член Краматорської творчої асоціації «Коло» (1995). Має молодшого брата — скульптора й художника Олександра Гутирю.

Твори

[ред. | ред. код]
Скульптура «Скорботний Янгол»

Скульптура: «Базар» (1983), «Диканька» (1987), «Амазонки» (2003, 2004, бронза), «Мідас», «Степ» (2004, бронза), «Приборкування коня» (2015, сталь), композиція «Відлуння Скіфії» (2015 — у співавторстві з грузинськими монументалістами), скульптурна композиція, присвячена творчості художниці Марії Примаченко (2015, Краматорськ)[1] та ін.

Живопис: «Суперечка» (1998), «Хід конем», «В'їзд до Трої», «Біля вогнища» (усі 1999), «Природа», «Дідусеві казки», «Суд Париса» (2004), «Творець пекторалі» (2015), «Шлях» (2016) та ін.

Роботи митця є в музеях, скульптурні твори встановлені в багатьох містах України (Київ, Донецьк, Херсон, Полтава,[2] Краматорськ та ін.), а також у Канаді (Ванкувер) і зберігаються в приватних колекціях, зокрема в Німеччині, Франції, Італії, Угорщині.

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Почесне звання «Заслужений художник України» (2013) — за вагомий особистий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди 75-ї річниці Національної спілки художників України[3].
  • Перші премії на симпозіумі скульпторів у м. Чернігові (1989) і на конкурсі «Марина» (2000, Одеса)[4].
  • Лауреат конкурсу сучасної пластики на VI Всеукраїнській трієнале «Скульптура-2014»[5].
  • Почесна грамота Верховної Ради України — за особливі заслуги перед Українським народом (2016)

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пам'ятник Марії Примаченко.
  2. Аллея Гоголевских героев, Полтава. UA.IGotoWorld.com. Процитовано 23 листопада 2021.
  3. Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва
  4. Гутыря Вячеслав Владимирович. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 13 червня 2022.
  5. У здоровому тілі здоровий дух. Понад 200 творів сучасної пластики на VI Всеукраїнській трієнале «Скульптура-2014» // Урядовий кур'єр : газета. — 2014. — 9 липня.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]