Гутницька

село Гутницька
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Кропивницький район
Тер. громада	Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA35040250160085471
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1756
Населення	191
Поштовий індекс	27326
Телефонний код	+380 5242
Географічні дані
Географічні координати	48°53′44″ пн. ш. 32°33′10″ сх. д. / 48.89556° пн. ш. 32.55278° сх. д.
Відстань до; обласного центру	44 (фізична); 66 (автошляхами) км
Відстань до; центру громади/сільради	24 (фізична); 27 (автошляхами) км
Найближча залізнична станція	Фундукліївка
Місцева влада
Карта
	Гутницька
	Гутницька
Мапа

Гу́тницька — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградській області.

Історичні відомості

Засноване близько 1756 року як слобода при скляному заводі майора Діца, про що є згадка у праці академіка Петербурзької Академії наук Йогана Антона Гільденштедта «Reisen durch Russland und im Caucasischen Gebirge». Село оточене з трьох боків лісом Чутою, частиною Чорноліського лісового масиву, відомим здавна як місце перебування запорозьких козаків та гайдамаків — «Славна Чута товстими дубами, Ще славніша Чута низом, козаками».

На початку 19-го сторіччя Гутницька була заселена козаками відновленого Бузького козацького війська. В 20-х роках 20-го сторіччя селище стало одним з осередків Холодноярського повстанського руху. Під час Другої Світової війни в 1943—1944 роках в Чорному Лісі діяв радянський партизанській загін імені Ворошилова, до складу якого входили і мешканці Гутницької.

У Гутницькій розташоване Чутянське лісництво Чорноліського лісгоспу. Поруч з селищем, у лісі, проходить траса газогіну «Союз» (Оренбург-Західний кордон СРСР), побудованого в 70-х роках минулого сторіччя спільно країнами РЕВ.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 237 осіб, з яких 96 чоловіків та 141 жінка.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 191 особа.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	99,48 %
російська	0,52 %

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

Посилання

Путешествие Елисаветградской провинцией (рос.) [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.]
Бузьке козацьке військо 1785—1817 рр. [Архівовано 13 травня 2008 у Wayback Machine.]
Вечірня газета. Історія отамана Пилипа Хмари, частина друга [Архівовано 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[1]

[2]

[3]