Гуцуляк Річард Михайлович
| Річард Гуцуляк | |
|---|---|
| Народився | 02/06/1945 Івано-Франківськ |
| Помер | інформація відсутня Івано-Франківськ |
| Поховання | Чукалівка |
| Громадянство |  СРСР |
| Діяльність | Тренер з футболу в ДЮСШ «Прикарпаття» |
Рі́чард Миха́йлович Гуцуля́к — радянський український футбольний тренер, що спеціалізувався на роботі з дітьми та юнаками в ДЮСШ «Прикарпаття» (Івано-Франківськ).
Наприкінці 1970-их разом з Іваном Краснецьким очолював експериментальний футбольний спецклас на базі загальноосвітньої школи № 17 та ДЮСШ «Спартак» (Івано-Франківськ). Найвідомішими з випускників класу, де навчалися хлопці 1964 року народження, стали багаторічний гравець та тренер «Прикарпаття» Сергій Пташник та доктор фізико-математичних наук Станіслав Вільчинський, що також захищав кольори івано-франківців протягом чотирьох сезонів[1].
Значно успішнішим видався випуск групи ДЮСШ «Прикарпаття» 1972 року народження, яку Гуцуляк очолив після від'їзду Краснецького до Москви. Найвідомішим серед хлопців став Микола Волосянко, що встиг засвітитися у київському «Динамо» та збірній України. Окрім нього, на рівні вищих дивізіонів різних країн пограли Олег Рипан, Орест Дорош та Богдан Гусак, а Роман Русак був одним з провідних гравців першолігової «Буковини»[2].
Серед групи «прикарпатців» 1976 року народження, очолюваної Гуцуляком, виокремлювався Ігор Гогіль, що згодом став фіналістом Кубка України 1998 у складі київського ЦСКА[3].
Річард Гуцуляк був хрещеним батьком відомої франківської футболістки Христини Ботюк[4].
- ↑ Футбольні проліски. «Західний кур'єр». Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Олег Рипан: На Франківщині є проблема з підготовки футбольних воротарів. «Фіrtka». Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Ігор Гогіль: «Прикро та боляче, що в Івано-Франківську немає „великого“ футболу». «Sport.if.ua». Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Христина Ботюк: «Швидше за все ДЮСШ № 3 продовжить свої виступи у Першій лізі». «Фіртка.ua». Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.