Перейти до вмісту

Гюнтер Бенке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гюнтер Бенке
нім. Günter Benkö
Народився12 липня 1955(1955-07-12) (69 років)
Оберварт, Оберварт, Бургенланд, Австрія
Країна Австрія
Діяльністьфутбольний суддя, футболіст
Роки активності1991 — тепер. час

Гюнтер Бенке (нім. Günter Benkö; нар. 12 липня 1955, Оберварт, Австрія) — австрійський футбольний суддя. Арбітр ФІФА з 1993 по 2000 роки[1].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Гюнтер Бенке починав свою спортивну кар'єру як гравець, однак у віці 25 років після травми коліна її довелося завершити, і в 1980 році він вирішив присвятити себе суддівству[2].

З 1991 року Бенке став обслуговувати матчі австрійської Бундесліги. У 1993 році він отримав категорію ФІФА і відсудив гру молодіжних команд Албанії і Данії — перший у своїй міжнародній кар'єрі. У 1995 році Бенке вперше був призначений на матч Ліги чемпіонів, в якому зійшлися «Русенборг» і «Блекберн Роверс».

У 1998 році був включений в список суддів для обслуговування матчів чемпіонату світу у Франції. На мундіалі провів дві зустрічі групового етапу: Південної Кореї проти Мексики та Японії проти Ямайки.

19 травня 1999 року обслуговував фінальний матч останнього розіграшу Кубка володарів кубків УЄФА між італійським «Лаціо» та іспанською «Мальоркою»[3].

У 2000 році став одним з 13 арбітрів чемпіонату Європи в Бельгії і Нідерландах, на якому він відсудив дві гри: Франції з Данією на груповому етапі[4] та Франції з Португалією у півфіналі[5]. По закінченні чемпіонату Бенке був визнаний найкращим арбітром турніру.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Günter Benkö - Баланс всех матчей, обслуженных. Transfermarkt. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  2. Günter Benkö - bio. WorldReferee. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 8 липня 2018.
  3. Lazio Roma - RCD Mallorca 2:1 (Cup Winners Cup 1998/1999, Final). worldfootball.net. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  4. Гуляев, Роман. Чемпионский старт чемпионов мира. euro2000.ru. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 8 липня 2018.
  5. Гуляев, Роман. Золотой пенальти Зидана. euro2000.ru. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 8 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]