Перейти до вмісту

Гюнтер Ванд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гюнтер Ванд
Основна інформація
Дата народження7 січня 1912(1912-01-07)[1][2][…]
Місце народженняЕльберфельд, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Дата смерті14 лютого 2002(2002-02-14)[1][2][…] (90 років)
Місце смертіФрібур, Швейцарія
Громадянство Німеччина
Професіїдиригент, композитор
ОсвітаКельнська вища школа музики і Мюнхенська вища школа музики і театру
Жанрикласична музика
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

Гюнтер Ванд (нім. Günter Wand; нар. 17 січня 1912, Ельберфельд, Німеччина — пом. 14 лютого 2002, Ульміц, Швейцарія) — німецький диригент.

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався в Вупперталіі, Ольштині та Детмольді. В Кельнській консерваторії вивчав композицію у Філіпа Ярнаха і фортепіано у Пауля Баумгартнера[4]. В Мюнхені вивчав диригування у Франца фон Хосліна (нім. Franz von Hoeßlin), але значною мірою як диригент був самоучкою[5]. У 1939 році став першим капельмейстером в Кельнської опері. Кельну диригент присвятив 35 років життя. Протягом 1945—1975 років він очолював Гюрценіх-оркестр в Кельні, в 1946 році був обраний музичним директором міста. В цей час він приділяв велику увагу музиці сучасних композиторів — Олів'є Мессіана, Едгара Вареза, Дьордь Лігеті, Бернда Алоїса Циммермана та інших.

Віддаючи багато сил і часу Гюрценіх-оркестру, Ванд, тим не менш, достатньо багато гастролював і виступав з різними оркестрами, серед яких Оркестр Паризької консерваторії, Лондонський симфонічний, Празький симфонічний, Національний оркестр в Мадриді, Мюнхенський філармонічний, Берлінський філармонічний оркестр. У 1959 році Ванд став першим диригентом Західної Німеччини, запрошеним після Другої світової війни до СРСР.

У 1974 році Гюнтер Ванд записав з оркестром Кельнського радіо П'яту симфонію Брукнера. Цей запис привернув до себе велику увагу і отримав дуже високу оцінку, ставши першим в комплекті записів всіх дев'яти симфоній Брукнера, здійснених диригентом. У 1982—1991 роках він керував Симфонічним оркестром Північнонімецького радіо і в 1987 році був названий почесним диригентом цього колективу. У 1989 році дебютував в США з Чиказьким симфонічним оркестром.

На пізньому етапі своєї кар'єри Ванд скоротив свій репертуар і присвятив себе переважно Брукнеру, Бетховену, Брамсу і Шуберту. Його інтерпретації відрізнялися строгістю і вірністю партитурі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118764268 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ John Drummond (16 лютого 2002). Günter Wand. The Guardian. Архів оригіналу за 5 квітня 2006. Процитовано 7 вересня 2008.
  5. ↑ Allan Kozinn (21 лютого 2002). Günter Wand, 90, Conductor Of the Romantic Repertory. The New York Times. Процитовано 7 вересня 2008.

Література

[ред. | ред. код]
  • Seifert W. Günter Wand: so und nicht anders. Gedanken und Erinnerungen. Mainz: Schott, 2007

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гюнтер_Ванд&oldid=36164253