Перейти до вмісту

Гянджлік (станція метро)

Координати: 40°24′06″ пн. ш. 49°51′08″ сх. д. / 40.40167° пн. ш. 49.85222° сх. д. / 40.40167; 49.85222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

40°24′06″ пн. ш. 49°51′08″ сх. д. / 40.40167° пн. ш. 49.85222° сх. д. / 40.40167; 49.85222

Гянджлік
станція метро Гянджлік
Загальні дані
Типколонна трипрогінна мілкого закладення
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Дата відкриття6 листопада 1967 року
Архітектор(и)К. І. Сенчихін
Інженер(и)-конструктор(и)Р. Халафовим,
Юрій Полюшкін,
Євген Синюков
Виходи довул. Фаталі Хана Хойского,
Ататюрка проспект
Мапа

«Гянджлік» (азерб. Gənclik) — станція першої лінії Бакинського метрополітену, розташована між станціями «Наріман Наріманов» і «28 Травня».

Станція введена в експлуатацію 6 листопада 1967 року в складі першого пускового ділянки «Наріман Наріманов» — «Баки Совєти».

Вестибюлі

[ред. | ред. код]

Виходи в місто зі станції ведуть в два підземні переходи, один з яких веде до Республіканського стадіону та зоопарку, до вулиць Фаталі Хана Хойского та проспекту Ататюрка.

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення, по архітектурі повторює станцію московського метро Кропоткинська.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Колони складаються з двох частин: нижня, більш масивна, облицьована мармуром, а верхня, капітель, покрита клейової побілкою. Особливий ефект в тому, що складові колони здаються менше по висоті і як би йдуть вдалину, створюючи відчуття перспективи. На колони і на карнизи, розташовані уздовж колійних стін, нанесений східний, стрілчастий малюнок. Стрілчастий малюнок і підсвічування капітелей як би піднімає стелю, робить вестибюль станції більш м'яким, повітряним, світлими. Панно на стінах станції оформлені флорентійської мозаїкою. Близькість найбільшого в республіці стадіону позначилася на темі оформлення станції, яку можна охарактеризувати, як спортивну. Символічні фігури юнаків і дівчат уособлюють силу і спритність. Працювали над панно спільно з автором художником-керамистом Р. Халафовим московські майстри-мраморщик Юрій Полюшкін і Євген Синюков.

Посилання

[ред. | ред. код]