Гідроксикарбамід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гідроксикарбамід
Систематизована назва за IUPAC
Hydroxyurea
Класифікація
ATC-код L01XX05
PubChem 3657
CAS 127-07-1
DrugBank DB01005
Хімічна структура
Формула CH4N2O2 
Мол. маса 76,0547 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність ~100%
Метаболізм Печінка, Нирки
Період напіввиведення 3-4 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ГІДРОКСИСЕЧОВИНА МЕДАК,
«Медак ГмбХ»/«Хаупт Фарма Амарег ГмбХ»,Німеччина
UA/6720/01/01
31.08.2012-31/08/2017

Гідроксикарбамід (також Гідроксисечовина, англ. Hydroxycarbamide, лат. Hydroxycarbamidum) — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи гідроксиламіну, та застосовується застосовується перорально.[1][2] Гідроксикарбамід уперше синтезований у США, та застосовується у клінічній практиці з 1967 року.[3]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Гідроксикарбамід — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є похідним гідроксиламіну. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту рибонуклеїнредуктази, який каталізує перетворення нуклеотидів РНК у нуклеотиди ДНК, що призводить до гальмування синтезу ДНК без впливу на синтез РНК та білків.[4][1][2] Прийом гідроксикарбаміду призводить до затримки мітозу в стадії інтерфази, а також сприяє збільшенню ефективності інших антиметаболітів (як антагоністів пуринів, так і антагоністів піримідинів).[1] Препарат також посилює дію променевої терапії.[5] Гідроксикарбамід застосовується як самостійний препарат[4], так і у складі комбінованої терапії (зокрема з анагрелідом[6]) у лікуванні різних видів захворювань крові, зокрема еритремії[4] та есенціальному тромбоцитозі[6], а також хронічному мієлолейкозі, та різних видах раку: раку яєчників, шийки матки, пухлинах нервової системи, колоректальному раку, меланомі, раку ділянки голови та шиї.[1][2][3] Гідроксикарбамід також збільшує кількість так званого фетального гемоглобіну, що дає можливість застосовувати препарат при таласемії, хоча його ефективність при даному захворюванні визнана низькою.[7] Ефективність гідроксикарбаміду є відносно вищою, ніж ефективність анагреліду при есенціальній тромбоцитемії[6], а при еритремії він тривалий час був своєрідним «золотим стандартом» лікування, проте при його застосуванні збільшується частота вторинних злоякісних пухлин у хворих, у тому числі гострого лейкозу.[4] Також при застосуванні гідроксикарбаміду при вагітності може призвести як до народження дитини із чисельними вадами розвитку, так і до самовільного переривання вагітності або народження мертвої дитини, хоча при довготривалих спостереженнях були випадки народження й здорових немовлят.[5]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Гідроксикарбамід швидко та повністю всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить близько 100 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 2 годин після прийому препарату. Після всмоктування препарат накопичується переважно в лейкоцитах та еритроцитах. Препарат проходить через гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Гідроксикарбамід метаболізується у печінці та нирках з утворенням сечовини. Виводиться препарат переважно із сечею у вигляді метаболіту, частково у незміненому вигляді, частково гідроксикарбамід виводиться при диханні у вигляді вуглекислого газу. Період напіввиведення гідроксикарбаміду становить 3—4 години, цей час може збільшуватися у хворих із порушенням функції нирок.[2][3]

Покази до застосування

[ред. | ред. код]

Гідроксикарбамід застосовують при еритремії, есенціальному тромбоцитозі, хронічному мієлолейкозі, раку яєчників, шийки матки, пухлинах нервової системи, колоректальному раку, меланомі, раку ділянки голови та шиї.[1][2]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні гідроксикарбаміду побічні ефекти спостерігаються часто, і найрозповсюдженішим побічним явищем є виникнення вторинних злоякісних пухлин.[4] Іншими побічними ефектами при застосуванні препарату є[1][2]:

Протипокази

[ред. | ред. код]

Гідроксикарбамід протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату; при вираженій тромбоцитопенії, анемії та лейкоцитопенії; печінковій або нирковій недостатності; вагітності та годуванні грудьми.[1][2]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Гідроксикарбамід випускається у вигляді желатинових капсул по 0,2; 0,25; 0,3; 0,4 та 0,5 г.[3][1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и ГИДРОКСИКАРБАМИД (HYDROXYCARBAMIDUM)Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  2. а б в г д е ж HYDROXYCARBAMIDE (ГИДРОКСИКАРБАМИД) Архівована копія. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) (рос.)
  3. а б в г Hydroxyurea [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. а б в г д Гидроксимочевина при истинной полицитемии — эффективность [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б Ліки і вагітність. Гідроксисечовина. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  6. а б в Анагрелид в лечении эссенциальной тромбоцитемии — эффективность, побочные эффекты [Архівовано 10 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Гидроксикарбамид для снижения числа переливаний крови при нетрансфузионно-зависимой бета-талассемии [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]