Очікує на перевірку

Гізатуллін Хамазан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хамазан Гізатуллін
тат. Хамазан Гыйззәтуллин
Народження10 травня 1921(1921-05-10)
Сибірки, Шадринський повітd, Єкатеринбузькая губерніяd, РСФРР
Смерть19 листопада 2007(2007-11-19) (86 років)
Майкоп, Росія
КраїнаСРСР СРСР
Рід військ артилерія
Роки служби1940-1960
ПартіяВКП(б)
Звання Полковник
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Хамазан Гізату́ллін (10 травня 1921(1921-05-10), Сибірки, Єкатеринбузькая губерніяd — 19 листопада 2007(2007-11-19), Майкоп) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1943). У роки німецько-радянської війни командир гармати 63-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону (106-а Стрілецька дивізія 65-ї армії Центрального фронту).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 травня 1921 року у селі Сибірка (нині Шадрінський район Курганської області РФ) у селянській родині. Татарин. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі.

З 1940 року у РСЧА. У діючій армії з грудня 1942 року.

Командир гармати 63-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону (106-а Стрілецька дивізія 65-ї армії Центрального фронту) старший сержант Гізатуллін 15 жовтня 1943 року у числі перших на плоту переправився через Дніпро, закріпився на захопленому плацдармі й вогнем прямим наведенням знищив 2 кулеметні точки і декількох гітлерівців, відбив контратаки і забезпечив переправу основних сил дивізіону.

В 1944 році закінчив курси молодших лейтенантів.

У 1953 році закінчив КУОС.

З 1960 року підполковник Гізатуллін у запасі. Працював слюсарем деревообробного об'єднання «Дружба» у місті Майкоп.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

30 жовтня 1943 року Х. Гізатулліну присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
  • Нагородні листи Х. Гізатулліна на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)