Перейти до вмісту

Гільда ​​Гольгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гільда ​​Гольґер
нім. Hilde Boman-Behram
Ім'я при народженнінім. Hilde Sofer
ПсевдоHilde Holger
Народилася18 жовтня 1905(1905-10-18)[3]
Відень, Австро-Угорщина
Померла22 вересня 2001(2001-09-22)[1][2] (95 років)
Лондон, Велика Британія[2]
·кашель
ПохованняҐолдерс-Ґрін (крематорій)
Країна Австрія
 Велика Британія
Місце проживанняCamden Townd
Діяльністьтанцюристка, хореографка, вчителька музики, учителька танців
ВчителіГертруд Боденвізер
Відомі учніLindsay Kempd[4][5][6], Jane Asherd[7], Vally Wieselthierd, Marion Steind, Іван Ілліч, Litz Piskd, Luke Jenningsd і Kristina Rihanoffd
Знання мовнімецька і англійська
Закладсамозайнятість
Нагороди
IMDbID 4535166
Сайтhildeholger.com

Гільда ​​Гольґер (нім. Hilde Holger, 18 жовтня 1905, Відень — 22 вересня 2001, Лондон) — австрійська танцівниця, хореографиня та педагогиня, засновниця національної школи виразного танцю.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася у єврейській родині. Отримала різнобічну художню освіту на факультеті танцю Академії музики і образотворчих мистецтв у Відні, керованому Гертрудою Боденвізер, яку відносили до шанувальницям Айседори Дункан.

У 1926 році Гільда ​​Гольґер відкриває у Відні свою власну «Нову школу мистецтва руху», заняття в якій були націлені, перш за все, на розвиток власної креативності та виразності учнів. Школа поступово стає одним з центрів сучасного танцю у Відні. У цей же час Гільда ​​Гольґер дає безліч сольних уявлень в Австрії та за її межами.

Однак у 1939 році Гільда ​​Гольґер була змушена емігрувати в Мумбай, через своє єврейке походження. Вона втратила сім'ю у нацистських концтаборах. Індійська природа і культура і, зокрема, культура руху, справили на неї і її мистецтво великий вплив. У 1948 році через заворушення в Індії на релігійному ґрунті вона з чоловіком, індійським лікарем, та дочкою переїжджає у Лондон, де викладає танець в школах і проводить семінари.

У народженого в 1949 році її сина Даріуса виявляються відхилення у розвитку, і заняття з ним стають початком її танцювально-терапевтичної роботи. Її перша велика постановка «До світла» в цьому напрямку стало величезним внеском в англійську танцювальну терапію. «[Даріус] показав мені шлях залучення інвалідів в танцювальну роботу, і він відкрив мені нові перспективи донести музику і рух до хлопчиків і дівчаток з обмеженими можливостями», — писала Гільда ​​Гольґер.

Особливостями підходу Гільда ​​Гольґер у танцювальній педагогіці були прагнення пробудити індивідуальність і сильний творчий початок в людині, робота над пошуком його власної виразності в танці і відкритість творчості в танці для кожного. До останніх днів Гільда ​​Гольґер давала класи двічі в тиждень: «Я непохитно вірю в силу танцю; танець наповнює все людська істота».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deaths - HILDE HOLGER / T. Gallagher — London: Times Media, 2001. — Iss. 67257. — P. 21. — ed. size: 440581 — ISSN 0140-0460; 0956-1382; 1363-7746
  2. ↑ а б в Obituary: Hilde Holger — Britain: 2001. — С. 6. — 176681 екз. — ISSN 1741-9743
  3. ↑ https://pantheon.world/profile/person/Hilde_Holger
  4. ↑ https://www.theguardian.com/stage/2018/aug/26/lindsay-kemp-obituary
  5. ↑ https://www.theguardian.com/stage/2018/aug/25/british-choreographer-and-mime-lindsay-kemp-dies
  6. ↑ http://www.usapostclick.com/lindsay-kemp-choreographer-and-bowie-mentor-dies-at-80/
  7. ↑ німецька Вікіпедія — 2001.

Посилання

[ред. | ред. код]
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гільда_​​Гольгер