Гільдеберт (архієпископ Майнца)
Гільдеберт | |
---|---|
Народився | 9 століття |
Помер | 31 травня 937[1] |
Діяльність | клірик |
Посада | абат, Архієпископ Майнца[d], католицький архієпископd і архієпископ |
Конфесія | католицька церква[2] |
Гільдеберт (Гільтіберт) (фр. Hildebert de Lavardin; д/н — 31 травня 937) — архієпископ Майнцької кафедри з 927—937 роках.
Франк за походженням. Освіту отримав у Фульдському монастирі. Своїми заслугами досяг того, що став настоятелем цього монастиря, а потім був зведений у сан архієпископа Майнцької кафедри. Це був чоловік дивовижної святості, і крім мудрості, якою його наділила природа, він був дуже відомий своєю вченістю. Про нього говорили, що він, крім інших дарованих йому якостей, має дар пророцтва. Коли між архієпископами, а саме між архієпископами Трирським і Кельнським, виникла суперечка про те, кому належить присвячувати короля і [домагання] першого [ґрунтувалися на тому], що його єпископство давнє і засноване нібито святим апостолом Петром, а другого [на тому], що місце відносилося до його діоцезу, то хоча кожен з них вважав, що честь посвячувати в королі належить йому, однак і той і другий поступилися її Гільдеберту, який мав усі відомі високі гідності.
- Jean-Barthélemy Hauréau, Les Mélanges poétiques d'Hildebert de Lavardin, G. Pedone-Lauriel, 1882
- Adolphe Dieudonné, Hildebert de Lavardin, évêque du Mans, archevêque de Tours (1056—1133) ; sa vie, ses lettres, Picard, 1898