Гімн русинів
Гімн русинів (русин. Русинска гимна) — один із головних символів карпаторусинів — етнічної спільноти, що проживає в Україні, Словаччині, Польщі, Угорщині, Сербії, Хорватії та інших країнах Центральної Європи і визначається різними науковцями як етнографічна група українців або як окремий народ. Текст гімну «Подкарпатскіи Русины» написав закарпатський письменник і священник Олександр Духнович. Мелодію до нього написав закарпатський композитор, русофіл і мадярон Степан Фенцик. Від 1920 року до становлення Карпатської України гімн «Подкарпатскіи Русины» був гімном підкарпатських русинів. Відтак його у 1920—1930-х роках замінив загальноукраїнський гімн «Ще не вмерла Україна», що було остаточно зафіксовано Конституційним актом № 1 уряду Карпатської України від 15 березня 1939[1].
| Русинською мовою: | Угорською мовою[2]: | Українською мовою[3]: |
|---|---|---|
| Подкарпатские русины,
Оставьте глубокій сон! Народный голос зовет вас: Не забудьте о своем! Наш народ любимый да будет свободный От него да отдалится непріятелей буря Да согрѣет справедливость уж и русское племя! Желание русских вождь, Русскій да живет народ! Всѣ просим Всевышняго Да подержит русскаго, и даст вѣка лучшаго! |
Kárpátalji ruszin népem
Elég volt az álomból, Fölötted az ébredésre Hívó harang most kondul. Szabadon, békében Éljen ruszin népem, Ott lakozzék az igazság És távol a háború. Kék egünket ne búsítsa Kérve kérjük, a ború, Egész világ hadd hallja, Hogy ez a nép óhaja: Magasságos Úristen Szent kegyelmed segítsen, Adj ránk jobb jövőt itten. |
Підкарпатські русини,
Облиште глибокий сон! Народний голос кличе вас: Не забудьте про своє! Наш народ улюблений нехай буде вільний Від нього нехай віддалиться ворогів буря Нехай зігріє справедливість вже й руське плем'я! Бажання руських вождь, Руський хай живе народ! Всі просимо Всевишнього Хай підтримає руського, і дасть віку найкращого! |
Прямих доказів того, що текст гімну написаний Олександром Духновичем, немає, проте словацькі дослідники вважають, що це цілком імовірно[4].
Текст гімну русинською мовою вперше опублікував Михайло Врабель в збірці «Руський соловей[rue]» в Ужгороді у 1890 році. Проте в цьому тексті не вистачало двох рядків, а ім'я автора не було вказане[5]. Нове видання збірника Врабеля опубліковане в Ужгороді у 2014 році.
У пізніших виданнях Євменій Сабов та Франтішек Тіхий не сумнівалися у авторстві Олександра Духновича. В українському літературознавстві питання авторства Духновича залишається відкритим[6].
На угорську мову текст гімну русинів переклав Шандор Бонкало[7].
22 грудня 2009 року Закарпатська обласна рада за поданням депутата Євгена Жупана затвердила гімном Закарпатської області вірш «Подкарпатские русины…» в обробці М. Керецмана[8]. «За» начебто проголосувала мінімальна необхідна кількість депутатів — 46 із 76 присутніх на сесії. Проте голова облради Михайло Кічковський також підтвердив, що ряд депутатів голосували за своїх відсутніх колег, а один з депутатів, що проголосували, згодом відмовився від свого голосу[9]. Проти гімну виступили депутати від партій «Свобода» та БЮТ. Рішення Закарпатської облради не було ні опубліковано, ні підписано головою Закарпатської облради, і, відповідно, не набуло чинності[8].
- ↑ Стерчо, Петро (1994). Карпато-Українська держава (Українська) . Львів: За вільну Україну. с. 136. ISBN 5-7707-5102-9.
- ↑ RUKISÖSZ KÖZHASZNÚ EGYESÜLET. www.ruszinok.hu. Процитовано 12 серпня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Неофіційний переклад
- ↑ Олександр Духнович, 708. old.
- ↑ Русскій соловей, 68. old.
- ↑ На Верховині, с. 503.
- ↑ Bonkáló Sándor, 120. old.
- ↑ а б Закарпатська облрада не підтримала ініціативу щодо "русинського" гімну @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 12 серпня 2021.
- ↑ Під виглядом гімну русинів примудрилися прийняти білогвардійську пісню від "вожня карпаторуських фашистів" - Інфопорн. web.archive.org. 27 січня 2010. Архів оригіналу за 27 січня 2010. Процитовано 12 серпня 2021.