Гіперкаталектика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіперкатале́ктика (грец. hyper — понад та katalektikos — усічений) — термін традиційної стопної метрики, що означає нарощення до останньої стопи одного чи двох складів, порушуючи (на відміну від акаталектики) метричну структуру вірша.
Так, у гіпердактилічному ямбічному рядку до двох останніх складів доточено ще два: «Спина, мов круча, круто горбиться» (Василь Стус).

U—/U—/U—/U—/UU

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 162

Посилання

[ред. | ред. код]