Гіперід

Гіперід
дав.-гр. Ὑπερείδης
Народився	390 до н. е., 389 до н. е. або 388 до н. е. Афіни
Помер	322 до н. е. Егіна, периферія Аттика, Греція
Країна	Стародавні Афіни
Діяльність	оратор, політик, адвокат, військовослужбовець
Знання мов	давньогрецька
Посада	стратег
Діти	Глаусіпd
Медіафайли у Вікісховищі

Гіперід (389 — 322 до н. е.) — давньогрецький майстер красномовства, афінський політичний діяч, очільник патріотичної партії з 324 до 322 до н. е. Зараховується до канону 10 ораторів.

Життєпис

Про молоді роки Гіперіда мало відомостей. Він був сином Главкіппа з дема Колліта. Гіперід був учнем Ісократа. Вже з 360 до н. е. активно бере участь у політичний діяльності, виступає з промовами проти зрадників та ворогів республіки, зловживань чиновників.

З початком протистояння грецьких міст з Філіппом II Македонським виникає патріотична партія, членом якої разом з Демосфеном стає Гіперід. Спочатку вони діяли разом, проте після справи Гарпала, скарбничого Александра Македонського стосунки Гіперіда з Демосфеном зіпсувалися. Після вигнання останнього з Афін за остракізмом у 324 до н. е. Гіперід очолив патріотичну партію.

Після смерті Александра Македонського створена коаліція з Афін, Етолії та Фессалії, яка мала на меті скинути політичний тягар Македонії. Їм протидіяв намісник царя — діадох Антипатр.

У 323 до н. е. почалася так звана Ламійська війна. Головні дії точилися у Фесалії. Вирішальна битва відбулася у 322 до н. е. при Кранноні. Тут союзники були розбиті, а Македонія знову затвердилася у Греції. Прихильники македонського царя в Афінах домоглися винесення смертного присуду Гіперіду та його прихильникам. Втім Гіперід втік до Егіни, але й там його схопили та стратили.

Красномовство Гіперіда

Збереглося на папірусах лише 6 промов Гіперіда, здебільшого судових та політичних. Він мав надзвичайно різнобічний талант, з великою дотепністю й витонченістю вимальовував у своїх виступах побутові картини та висвітлював політичні питання.

Джерела

• Whitehead, David (2000). Hypereides: The Forensic Speeches. Oxford University Press. ISBN 0198152183.