Гіпотаксис

Гіпота́ксис, або підпорядкування (від грец. hypo — під, знизу і taxis — розташування) — синтаксичний зв'язок підпорядкування одного компонента (повнозначного слова, сполучення слів) іншому в словосполученні чи реченні (зв'язок узгодження, керування, прилягання).

Див. також

• Паратаксис

Джерела

• Бюллер К. Формальный анализ сложного предложения (краткий очерк) // Теория языка [Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.]
• Маслацова Л.П. Некоторые вопросы средневерхненемецкого гипотаксиса /На материале эпоса "Лис Рейнгарт" Н.Гличезере/. — В кн.: Вопросы диалектологии и истории немецкого языка. — Омск, 1982. — С. 68-79. Рукопись деп. в ИНИОН АН СССР №12320 от 16.02.83.

Посилання

• Гіпотаксис // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 229.