Гіпотеза ефективного ринку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпотеза ефективного ринку (англ. efficient market hypothesis, EMH) — гіпотеза, згідно з якою вся суттєва інформація негайно і повною мірою відбивається на ринковій курсовій вартості цінних паперів: ринок є ефективним щодо деякої інформації, якщо вона відразу і повністю відбивається в ціні активу, що робить цю інформацію непотрібною для отримання надприбутків. Гіпотеза була сформульована американським економістом Юджином Фама[1][2].

Розрізняють слабку, середню і сильну форми гіпотези ефективного ринку:

  • Слабка форма ефективності, при якій вартість ринкового активу повністю відображає минулу загальнодоступну інформацію, що стосується даного активу (перш за все по динаміці курсової вартості та обсягах торгівлі фінансовим активом);
  • Середня форма ефективності, при якій вартість ринкового активу повністю відображає не тільки минулу, але й поточну публічну інформацію (звіти компаній, виступи державних службовців, аналітичні прогнози тощо);
  • Сильна форма ефективності, при якій вартість ринкового активу повністю відображає всю інформацію — минулу, публічну і внутрішню (інсайдерську, яка відома вузькому колу осіб у силу службового становища, або інших обставин).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вільям Бернстайн, 2013, с. 78
  2. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій / Виникнення і розвиток гіпотези ефективного ринку. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.