Гіпохижак
Гіпохижак — це тварина, яка споживає менше 30% м'яса для свого раціону, більшість якого складається з грибів, фруктів та іншого рослинного матеріалу[1]. Прикладами сучасних гіпохижих є ведмідь гризлі (Ursus horribilis), ведмідь барибал (Ursus americanus), бінтуронг (Arctictis binturong), кінкажу (Potos flavus) і людина розумна (Homo sapiens).
Еволюційний поділ м'ясоїдних тварин на три групи, включаючи гіперхижаків і мезохижаків, здається, відбувся приблизно 40 мільйонів років тому. Термін все частіше використовується в описі ранньої еволюції Canidae, і довіра до цієї стратегії виживання має задокументовану історію в північноамериканських Borophaginae протягом міоцену (23,03 до 5,33 млн років тому). Задокументовано, що двадцять п'ять видів гіпохижих тварин спільно зустрічалися на північноамериканському континенті 30 мільйонів років тому[2]. Перехід від гіпер- до гіпо- відбувався принаймні тричі серед олігоценових і міоценових псових Oxetocyon, Phlaocyon і Cynarctus.
Великі гіпохижі тварини (Ursus) були рідкісними і з’явилися в середині-пізньому міоцені-пліоцені, коли Borophaginae вимерли.
Дослідження зубного ряду показує, що об’єм постхижих молярів збільшується у гіпом’ясоїдних, а у гіперм’ясоїдних зменшується[3]. У Prohesperocyon (38—33,9 млн років) спостерігався зсув відносної пропорції між функціями нарізання та подрібнення, що вказує на відхід від їжі хребетних на фрукти.
- ↑ Van Valkenburgh, B. Déjà vu: The evolution of feeding morphologies in the Carnivora. Процитовано 26.01.2014.
- ↑ Wang, X., Tedford, R. H. and Taylor, B. E. (1999). Phylogenetic systematics of the Borophaginae (Carnivora: Canidae). Bulletin of the American Museum of Natural History. 243: 1—391.
- ↑ Ewer, R. F. (1973). The Carnivores. Ithaca: Cornell University Press.
Харчова поведінка | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| М'ясоїдні |
|  | ||||||
| Рослиноїдні | ||||||||
| Клітинний | ||||||||
| Інші | ||||||||
| Методи | ||||||||