Гірнича промисловість Гани
Гірнича промисловість Гани — важлива частина промисловості і загалом економіки Гани.
Основні її підгалузі — видобуток золота, алмазів і бокситів, марганцевої руди. Золотодобувна галузь. Протягом більшої частини ХХ ст. золото було другим в експорті (після какао-бобів). На початку 1990-х років в золотодобувну промисловість були направлені значні інвестиції, експорт золота вийшов на 1-ше місце. У 1996 виробництво золота в Гані перевищило 1,6 млн тройських унцій (36% загальної вартості експорту). Більшу частину ганського золота дають багаті родовища в районі Обоасі, які розробляє компанія «Ashanti Goldfields Corporation», що знаходиться в спільній власності уряду Гани і британської багатонаціональної гірничодобувної корпорації «Лонро».
На початку XXI ст. за видобутком золота Гана займає 2-ге місце в Африці. Основні продуценти золота (див. табл. 2): Ashanti Goldfields Co. (AGC) – 528 451 унція (2001), Resolute Amansie Ltd – 108 828 унцій (2001), Abosso Goldfields Ltd – 302 563 унцій (2001), Gold Fields Ltd – 504 278 унцій (2001), Bonte Gold Mines Ltd – 65 293 унцій (2001), Bogoso Gold Ltd (BGL), Obenemase Gold Mines Ltd., Prestea Gold Resources (PGR) та інші [Mining Annual Review 2002].
Компанія Гани Ashanti Goldfields експлуатує в Гані 4 золотодобувних підприємства і по одному в Гвінеї, Танзанії і Зімбабве. Видобуток компанією Au за 2001 р. становив 51,01 т у порівнянні з 49,14 т у 2000 р. На провідному підприємстві Tarkwa в Гані після придбання компанією ПАР Gold Fields суміжних підприємств Damang і Teberebie запаси руди збільшилися до 248,8 т, а ресурси до 622,1 т. У 2002 р. на об'єднаному підприємстві збільшено видобуток Au до 28,0 т/рік [World Gold (Gr. Brit.). - 2002. - 5, № 3. - Р. 5].
У межах золоторудного поясу Бібіані нині (2002 р.) розробляється однойменне родовище і намічається до експлуатації нове золоторудне родовище Чірано.
У 2002 році почав роботу кар'єр на Au-родовищі Богосо (Bogoso), компанія Bogoso Gold Ltd., який буде розробляти окиснені руди родовища. Зруденіння приурочене до потужної регіональної системи крутоспадних зон розсланцювання – т.зв. зони Ашанті. Родов. є одним з численних рудоносних ділянок, локалізованих в рудному полі Престеа. Загальні запаси руди (С1+С2) на кінець 2001 року — 28.5 млн т із вмістом Au 3.14 г/т або загальних запасів золота 89.5 т. В т.ч. окиснені руди - 16.5 млн т руди (46 т золота). Ресурси категорії inferred (P1) становлять 6.7 млн т руди і близько 19 т золота. Окиснені руди будуть розроблятися кар'єром Plant North до 2006 р. з продуктивністю 4-5 млн т руди на рік і отриманням 10-13 т золота. Кінцевими проєктними відмітками кар'єру є: довжина — 1 км, ширина — 250 м і глибина — 120 м. Первинні руди будуть розроблятися шахтним способом до 2012-2013 рр. з продуктивністю до 6-7.5 т золота на рік. Після відробляння родовища Богосо в експлуатацію будуть залучені суміжні рудоносні ділянки [African Mining. 2002. V.7, № 4]. Планується розробка Au-родов. Чірано (Chirano), підтверджені запаси якого у 2002 році становлять 12.8 млн т руди із вмістом Au 2.25 г/т, або 28.8 т золота. Запасів досить для відробляння їх кар'єром протягом 6,5 року з отриманням на рік близько 4.4 т золота. Вилучення золота з окиснених руд досягає 95%, а з первинних - 91%, при цьому 35-40% золота планують добувати гравітаційними методами [Mining Journal. 2003. V.340].
Таблиця 2. – Динаміка видобутку золота компаніями Гани, кг.
Компанії |
1999 |
2000 |
2001 |
Ashanti Goldfields Co. (AGC) - Obuasi - Ayanfuri - Iduapriem - Bibiani - Asikam - Teberebie/GAG |
23 114 1 381 4 976 8 146 34 - |
19 937 1 132 5 191 8 514 - 839 |
16 437 358 6 380 7 871 - - |
Ashanti загалом |
37 651 |
35 613 |
31 047 |
8 578 |
917 |
- | |
4 164 |
3 380 |
2 710 | |
Маломасштабні видобувні підприємства |
4 069 |
4 531 |
5 773 |
1 |
- |
- | |
1 498 |
2 119 |
2 031 | |
7 956 |
11 271 |
15 685 | |
357 |
371 |
257 | |
- |
- |
- | |
4 173 |
4 174 |
3 385 | |
9 446 |
10 276 |
9 411 | |
- |
79 |
- | |
- |
11 |
41 | |
Prestea Gold Resources (PGR) |
894 |
742 |
390 |
2 709 |
3 039 |
2 171 | |
Загалом |
81 496 |
76 522 |
72 902 |
Видобуток алмазів в Гані в 2002 р. склав 993 тис. кар. (870 тис. в 2001 р.), в грошовому вираженні 20.7 млн дол. (18.5 млн в 2001 р). Динаміка видобутку алмазів на межі ХХ-XXI ст. стабільно позитивна. Алмази експортують г.ч. в Бельгію та Ізраїль. Гана планує постачати сировину для індійської гранильної промисловості [Rapaport TradeWire]. За іншими даними видобуток алмазів у Гані в 2001 р склав 1 169 632,66 карат, що на 33.21% більше, ніж у 2000 р [Mining Annual Review 2002].
На міжнародному алмазному ринку Гана віднесена до категорії «сенситивних» щодо експорту алмазів, тобто країн до яких потрібна підвищена увага (що, зокрема, пояснює великі розбіжності у даних щодо власного алмазного видобутку Гани). Країнам-імпортерам рекомендовано ретельно перевіряти експортні документи на алмази з цих країн і у разі виникнення сумнівів в походженні алмазів затримувати їх для перевірки.
Таблиця 3. – Динаміка видобутку алмазів, бокситу та марганцю в Гані.
Корисні копалини |
1999 |
2000 |
2001 |
GCD Diamonds (карат) |
207 289 |
191 460 |
196 600 |
Малі та середні видобувні підприємства (карат) |
476 744 |
686 551 |
973 033 |
Загальний видобуток алмазів (карат) |
684 033 |
878 011 |
1 169 633 |
Боксити (т) |
355 263 |
503 825 |
678 446 |
Марганець (т) |
611 500 |
895 339 |
813 329 |
Крім золота і алмазів, в Гані в незначних обсягах добувають боксити і марганець. Основні добувні запаси бокситів і марганцю зосереджені в Західній області. Місцеве значення має розробка вапняку, що використовується для виробництва цементу. На півночі і заході країни розвідані невеликі поклади залізняку, які через низьку якість не розробляються. Гана відчуває дефіцит родовищ основних металів і викопного палива.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.