Перейти до вмісту

Гірудотерапія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Hirudo medicinalis
Медична п'явка в процесі смоктання

Гірудотерапія (лат. hirudo, п'явка) — метод лікування за допомогою деяких видів п'явок, відомий людині з початку цивілізації. Механізм дії цього методу лікування в основному пов'язаний з антикоагулянтом гірудин, що виділяється п'явкою в кров людини при кровосмоктанні.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші зареєстровані випадки використання відомі з давньоєгипетських настінних розписів часів 18-ї династії (1550—1292 до н. е.)[1]. Автором перших письмових джерел відомостей про медичне застосування п'явок є Никандр (II ст. до н. е.). З 1-го століття нашої ери з'являється все більше письмових джерел, включаючи китайські письмена та санскритську, перську та арабську літературу. У цей період римляни дали п'явкам назву hirudo[1], прийняту Карлом Ліннеєм як назву одного з видів п'явок (Hirudo Linnaeus, 1758). Пліній Старший писав, що п'явки смокчуть кров і корисні при «ревматичних болях і всяких недугах і гарячках»[1].

Привабливість п'явок змінювалася протягом історії медицини, і зараз її значення зростає[2][1]. У червні 2004 року Управління з харчових продуктів і медикаментів США схвалило використання медичних п'явок, визнавши їх терапевтичним засобом[3].

Використання гірудотерапії

[ред. | ред. код]
П'явки, що зберігаються в банці на стамбульському базарі

П'явок пробують використовувати при лікуванні парадентозів, остеоартрозів[4], безпліддя як у жінок, так і чоловіків, серед іншого при лікуванні гіпертонії та ішемічної хвороби серця, оскільки п'явки виділяють із залоз горла гірудин, який є антикоагулянтом[5][6].

На думку прихильників терапії, порізи, опіки і нагноєння краще загоюються за допомогою гірудотерапії. Ця терапія також використовується для прискорення загоєння після пластичних операцій і пересадки шкіри[7].

Види п'явок

[ред. | ред. код]

Для гірудотерапії використовують кілька видів п'явок, в основному з сімейства Hirudinidae . В даний час для цього найчастіше використовують екземпляри, виведених в стерильних культурах, хоча в Східній Європі та Азії масово отримують і дикі екземпляри. Найчастіше використовуються чотири види, які на практиці важко розрізнити неспеціалістам: азійсько-південноєвропейський Hirudo verbana, африканський Hirudo troctina, азійський Hirudo orientalis, а також вживана в багатьох країнах медична п'явка (Hirudo medicinalis, іноді продається під застарілою синонімічною назвою Hirudo officinalis), що знаходиться під суворою охороною . Два з цих видів — H. medicinalis і H. verbana — підпадають під дію положень Вашингтонської конвенції (CITES) і правил Європейського Союзу, що регулюють торгівлю видами, що знаходяться під загрозою зникнення.

Медична п'явка — єдиний представник цієї групи видів, який у природі зустрічається в Україні, Польщі (де потребує активної охорони[8]). Для лікування використовують екземпляри, вирощені у стерильних умовах культивування, що також продиктовано гігієнічними міркуваннями.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Whitaker et al. Historical Article: Hirudo medicinalis: ancient origins of, and trends in the use of medicinal leeches throughout history. „British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery”. 42, ss. 133—137, 2004. doi:10.1016/S0266-4356(03)00242-0. 
  2. Zoologia : bezkręgowce. T. 1. Red. nauk. Czesław Błaszak. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2009. ISBN 978-83-01-16108-8. 
  3. C. Rados. Beyond bloodletting: FDA gives leeches a medical makeover. „FDA Consumer”. 38 (9), 2004. 
  4. Michalsen et al. Effectiveness of leech therapy in women with symptomatic arthrosis of the first carpometacarpal joint: A randomized controlled trial. „PAIN”. 137 (2), ss. 452-459, 2008. doi:10.1016/j.pain.2008.03.012. 
  5. Abdelgabar AM, Bhowmick BK. The return of the leech. „Int. J. Clin. Pract.”. 2 (57), ss. 103–5, marzec 2003. PMID 12661792. 
  6. Ernst E. Born to suck--the return of the leech?. „Pain”. 2 (137), ss. 235–6, lipiec 2008. doi:10.1016/j.pain.2008.02.016. PMID 18367335. 
  7. M. Derganc i F. Zdravic, British Journal of Plastic Surgery 1960.
  8. Rozporządzenie Ministra Środowiska z dnia 28 września 2004 r. w sprawie gatunków dziko występujących zwierząt objętych ochroną (Dz.U. z 2004 r. nr 220, poz. 2237).

Джерела

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Мацей Парузель. 2010 рік. Конспект практичної гірудотерапії . Видавець: Par-med Naturotherapy, Ірена Парузель, стор. 147.ISBN 839328760X ,ISBN 9788393287604
  • Лідія Куплевська, Марек Адамусінський 2009. Гірудотерапія . T.1 Принципи лікування п'явками . стор 107.