Давиденков Микола Миколайович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати= |Чоловік=

Давиденков Микола Миколайович
Народився	26 березня 1879(1879-03-26) Рига
Помер	29 вересня 1962(1962-09-29) (83 роки) Ленінград
Поховання	Большеохтінський цвинтарd
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Галузь	фізика
Заклад	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Науковий ступінь	академік АН УРСР
Членство	НАНУ
Нагороди

Давиденков Микола Миколайович (14(26).03.1879, Рига — 29.09.1962, Ленінград) — радянський вчений у галузі механіки матеріалів, академік АН УРСР (з 1939). Закінчив (1902) Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення, працював (до 1912) на залізниці.

У 1909—1926 викладав у вишах Петербурга (Петрограда), Новочеркаська, Москви, Києва (1921—1922 — професор Київського політехнічного інституту). З 1925 керував лабораторією Фізико-технічного інституту АН СРСР.

Досліджував втомлюваність металів, розробив методи вимірювання залишкових напружень, створив механічну теорію холодноламкості металів, вивчав проблему пластичного деформування й міцності в складному напруженому стані, властивості матеріалів при ударних навантаженнях тощо. Запропонованим так званим струнним методом виявлення деформацій було вперше виміряно величину гірничого тиску.

Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Трудового Червоного Прапора, медалями, Державна премія СРСР, 1943.

Серед робіт:

• «Динамічні випробування металів», 1929, 1936,
• «Керівництво до практичних занять в механічній лабораторії», 1929,
• «Механічні властивості та випробування металів», 1933,
• «Струнна методика вимірювання деформацій», 1933,
• «Проблема удару в металознавстві», 1938,
• «Деякі проблеми механіки матеріалів», 1943,
• «Втома металів», 1949.

Посилання

• УРЕ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Давиденков Микола Миколайович [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]