Давул (інструмент)
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Олена Могильна (внесок, журнали) о 07:02 UTC (4495 хвилин тому). |
Давул – старовинний кримськотатарський ударний музичний інструмент. Залежно від будови пристрою та стилю гри може мати глибокий низький або тонкий високий звук[1].
Для гучності звуку користуються двома сторонами барабана або/та паличками (колотушками).
Різновиди музичного знаряддя: чубукли давул і зіллі давул. За історичними джерелами, з’явилися у Криму в різні часи. Найдавніший - чубукли давул.
Давул – великий двосторонній барабан, який має корпус, дві мембрани (товста й тонка), допоміжні предмети, що слугують для з’єднання конструкції (шнур, шкіряні ремені та металеві кільця).
- Матеріал для корпусу: деревина твердих порід (горіх, дуб, ясен, каштан). Деревинний матеріал тримають у киплячій воді, щоб зробити його більш гнучким. Потім згинають усередині до утворення циліндричної форми й закріплюють.
- Сировина для мембран: козина, овеча, теляча, осляча, іноді вовча або собача шкіри. За допомогою дерев'яних рамок плівці надається форма кола. При цьому, для надання звуку вищого тону, мембрана з одного боку може бути зроблена з козлячої шкіри, з іншого боку - з овечої, телячої або ослячої.
- Шнур, протягнутий крізь корпус барабана зиґзаґом від однієї мембрани до іншої, утримує їх на певній відстані та забезпечує поверхневий натяг.
- Під час налаштування виробу сусідні ділянки шнуру об'єднують за допомогою металевих кілець або шкіряних ремінів. Для утримання всієї конструкції на корпусі в тих місцях, де шнур проходить поза барабаном, прикріплюють ще два кільця.
Виконавець бив по товстій мембрані важким чокмарем(колотушкою), а по тонкій – легким чубуком[2] (тонка паличка). Колотушкою відбивалися сильні чи відносно сильні долі або синкоповані ритми. Чубуком гравець на слабких долях виконував ритмічні фігурації. Музиканта, який грав на давулі, називали давулджи.