Дадіані Шалва Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дадіані Шалва Миколайович
груз. შალვა ნიკოლოზის ძე დადიანი
Народився9 (21) травня 1874 або 1874
Зестафоні, Кутаїська губернія, Російська імперія[1]
Помер15 березня 1959(1959-03-15)[1]
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1]
ПохованняМтацмінда
Країна Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Діяльністьактор, письменник, драматург, політик, сценарист, драматург
Сфера роботитеатр[2], драма[2] і література[2]
Мова творівгрузинська
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди

CMNS: Дадіані Шалва Миколайович у Вікісховищі

Шалва Миколайович Дадіа́ні (Дадіяні; груз. შალვა ნიკოლოზის ძე დადიანი; 21 травня 1874, Зестафоні — 15 березня 1959, Тбілісі) — грузинський радянський актор, театральний режисер, драматург. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 9 (21) травня 1874(18740521) року в місті Зестафоні (нині Грузія) в сім'ї грузинського поета Миколи Таріеловича Дадіані (1844—1896) з княжого роду Дадіані і княжни Лідії Цулукідзе.

Сценічну діяльність розпочав 1893 року як актор Кутаїського театру під керівництвом Костянтина Месхі. 1912 року у Батумі створив театр «Пересувна трупа», організовував вистави у Тифлісі, Кутаїсі, Баку[3]. Всього у дорадянський період зіграв понад 200 ролей.

З 1921 року, після встановлення в Грузії радянської влади, взяв участь у робудові радянського грузинського театру, в утворенні Спілки робітників мистецтв, керував театральним відділом Народного комісаріату просвіти республіки[3].

Член ВКП(б) з 1945 року. З 1950 року обіймав посаду голови Президії Театрального товариства Грузинської РСР[3].

Помер у Тбілісі 15 березня 1959 року. Похований у Тбілісі у пантеоні Мтацмінді.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Перший шлюб мав з княжною Ело Андронікашвілі.

Творчість

[ред. | ред. код]

Літературні дебюти припадають на 1890-ті роки. Серед творів дорадянського періоду:

  • збірка віршів «Іскра» (1892);
  • п'єса «У печері» (1905);
  • п'єса «Коли бенкетували» (1907);
  • комедія «Шені чириме» (1912);
  • п'єса «Гегечкорі» (1915);
  • історична драма «Лихо» (1916).

В радянський час написав:

  • комедію «У саме сердце»[a];
  • трагедію «Тетнульд»[b];
  • п'єсу «З іскри» (1937[c]).

Також автор інсценіацій «Зламаний міст» за Іллею Чавчавадзе (1935) і «Гурія Ніношвілі» за Егнате Ніношвілі (1934).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]

Іменем митця названий Зугдідський драматичний театр.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. У 1928 році поставлена Костянтином Марджанішвілі в Кутаїсі.
  2. Про становлення нового життя в Сванетії. У 1931 році поставлена Сандро Ахметелі у Театрі імені Шота Руставелі.
  3. Про революційні події в Батумі у 1901—1902 роках.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Дадиани Шалва Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. а б в г Театральная энциклопедия, 1963.

Література

[ред. | ред. код]