Перейти до вмісту

Портал:Література

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Розділ Вікіпедії: Література
Проєкт  |  Портал
Літературний портал
ред. 

Література



Література — це храм,
куди можна ввійти лише з чистою совістю й шляхетними намірами.

Фрідріх Шиллер

ред. 

Вибрана стаття



Джон Роналд Руел Толкін, автор книги

«Го́біт, або Туди́ і зві́дти» (англ. The Hobbit, or There and Back Again) — роман-казка англійського письменника Джона Роналда Руела Толкіна. Вперше опублікований 1937 року видавництвом «Джордж Аллен і Анвін», із часом став класикою дитячої літератури. В основі сюжету — подорож гобіта Більбо Торбина, чарівника Ґандальфа та тринадцяти гномів на чолі з Торіном Дубощитом. Їхній шлях лежить до Самотньої Гори, де дракон Смоґ стереже захоплені ним гномівські скарби. «Гобіт, або Туди і звідти» — перша опублікована робота Толкіна, дія якої відбувається у світі Середзем'я. Книга отримала схвальні відгуки критиків і мала попит у читачів, що спонукало видавця просити автора про продовження. 1937 року Толкін узявся за написання нової історії про гобітів. Підсумком роботи став роман «Володар Перснів» — на відміну від «Гобіта», цей твір орієнтований на дорослу читацьку аудиторію. Щоб досягти узгодженості між двома книгами Толкін зробив деякі зміни в початковому тексті «Гобіта», насамперед щодо опису зустрічі Більбо з Ґолумом.
ред. 

Добра стаття



«Код да Ві́нчі» — містичний детектив американського письменника Дена Брауна, виданий у 2003 році. Головний герой — професор симвології Гарвардського університету Роберт Ленгдон. Разом з парижанкою Софі Неве йому вдається розкрити вбивство та відгадати загадку, котру століттями оберігало братство «Пріорат Сіону». Роберт знаходить таємні матеріали, які вказують на справжнє походження християнства та життя Ісуса Христа.

Жертву вбивства у книзі знаходять в Луврі у позі «Вітрувіанської людини» — відомої картини Леонардо да Вінчі. Також багато підказок Роберт та Софі знаходять саме на картинах да Вінчі. Звідси і назва твору — Код да Вінчі.

ред. 

Літературне знайомство



Я́нуш Ко́рчак (пол. Janusz Korczak, справжнє ім'я Генрик Ґольдшмідт, відомий також як Старий Лікар або Пан лікар (часом пишеться як одне слово) (нар. 22 липня 1878 або 1879 у Варшаві — пом. 5 серпня або 6 серпня 1942 року — загинув у німецькому таборі смерті у Треблінці) — лікар, педагог, письменник, публіцист, громадський діяч, офіцер польської армії.

Педагог-новатор, автор праць у галузі теорії й практики виховання. Зачинатель діяльності на захист прав дитини і повної рівноправності дітей. Як директор сиротинця створив, зокрема, дитячий товариський суд, перед яким діти самі розглядали справи, які самі подавали, а також могли ставити перед цим судом своїх вихователів. «Чудова людина, що мала відвагу довіряти дітям і молоді, котрими займалася, настільки, щоб передати в їхні руки питання дисципліни й довірити окремим дітям найскладніші завдання, пов'язані з дуже великою відповідальністю», — сказав про Корчака відомий швейцарський психолог Жан Піаже, що відвідував Дім Сиріт, який заснував і яким керував Корчак.

Корчак створив перший часопис, що друкував матеріали, які надсилали діти й був призначений насамперед для юних читачів — «Мали пшеґльонд». Він був одним із піонерів досліджень у галузі розвитку й психології дитини, а також виховної діагностики.

ред. 

Вибране зображення

ред. 

Шкільна програма



Проза
Ілюстрація з видання 1884 року
Ілюстрація з видання 1884 року

Червоне та чорне (фр. Le Rouge et le Noir, 1830) — роман, написаний Стендалем у 1830 р. Іноді його ще називають хронікою XIX ст. У романі розкривається трагічна історія Жульєна Сореля, «в душі котрого йде боротьба між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства». Показуючи життя героя, автор одночасно змальовує три соціальні шари французького суспільства після революції 1793 року: буржуазію, духовенство, дворянство.

Поезія
Руслан і Людмила
Руслан і Людмила

Руслан і Людмила — поема-казка російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна, в якій розповідається про те, як богатир Руслан врятував викрадену злим чарівником княжну Людмилу, свою наречену. Поема розпочата ще в ліцейські роки була опублікована у 1820. Вона складається з посвячення, 6 пісень та епілогу.

Поема лягла в основу лібрето опери Глінки «Руслан і Людмила».

Персонаж
Га́ррі Джеймс По́ттер — вигаданий персонаж і головний герой знаменитої серії романів англійської письменниці Джоан К. Ролінґ.

Історія описує події у Школі Магії і Чарів Гоґвортс, де його кращими друзями є чарівники Рон Візлі і Герміона Ґрейнджер. Його найцікавішою особистою прикметою є шрам у вигляді блискавки на лобі, який з'явився, коли Темний Лорд Волдеморт спробував вбити Гаррі ще малям, застосувавши закляття смерті Авада Кедавра. Волдеморт також, крім багатьох непокірних, вбив батьків Гаррі і зруйнував їхній будинок 31 жовтня 1981 року. Гаррі є знаменитим на увесь чаклунський світ через те, що він був єдиною особою, яка вижила після Авада Кедавра і цим викликала крах Лорда Волдеморта.

Про літературу
Манускрипт «Еклог» Вергілія (5 століття)
Манускрипт «Еклог» Вергілія (5 століття)

Анти́чна літерату́ра (від лат. antiquus — стародавній) — це література стародавніх греків і римлян, яка розвивалася в басейні Середземного моря (на Балканському та Апеннінському півостровах та на прилеглих островах і узбережжях). Її письмові пам'ятки, створені на діалектах грецької мови і латинською мовою, належать до 1 тисячоліття до н.е. і початку 1 тисячоліття н. е. Антична література складається з двох національних літератур: давньогрецької та давньоримської. Історично грецька література передувала римській.


ред. 

Глосарій



Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Слід відрізняти казку від байки. Ка́зка — один з основних жанрів народної творчості, епічний, переважно прозаїчний твір чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку.

Міф або міт (від грец. Μύθος — казка, переказ, оповідання) — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства.

Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.

ред. 

Кращі статті



Добрі статті

Книги

Келлська книгаКод да Вінчі (роман)Самостійна Україна (брошура)Юридична енциклопедія

Літературні напрямки

Література Відродження

Письменники

Бородай ХаритонВольвач Марія СтепанівнаГі де МопассанДжон Рональд Руел ТолкінДужий Петро АтанасійовичЖуль ВернКороткевич Володимир СеменовичМачтет Григорій Олександрович

Поети

Лі БоЯнка КупалаОмар Хаям

Релігія та міфологія

Жінка, зодягнена в сонцеІрландська міфологія

Вибрані статті

Твори

Пересопницьке Євангеліє

Письменники

Емма Андієвська

Поети

Лі БоПублій Овідій Назон

Релігія і міфологія

Ірландська міфологія

ред. 

Цей день в літературі...

ред. 

Цитата дня



Я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли я з тобою.

Габрієль Гарсія Маркес


ред. 

Літературні премії



Нобелівський лауреат:Мігель Анхель Астуріас
Нобелівський лауреат:Мігель Анхель Астуріас

Нобелівську премію в галузі літератури вважають найпрестижнішою міжнародною літературною премією у світі. Створена разом з чотирма іншими Нобелівськими преміями за заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, вручають з 1901.

За заповітом Альфреда Нобеля винагороду має отримати людина, що створила «найвидатніші роботи в напрямку ідеалізму». Первісну вимогу розглядати тільки ті роботи, створені в рік, що передує року нагороди, змінили, щоби роботи могли розглянути, якщо їхнє значення визнали лише недавно.


ред. 

Цікавинки



Жінки в долі та творчості відомих літераторів

  • Булгакова давно вже не було в живих, коли «Майстра і Маргариту», нарешті, опублікували в журналі «Москва». Маргарита Петрівна Смирнова, жінка немолода, але все дуже красива, прочитала і зойкнула: «Але ж це про мене! В якому ж році це було? У тридцять шостому, або в тридцять сьомому, а, може, в тридцять восьмому?»
  • З французькою письменницею, маркізою Емілі дю Шатле Вольтер зустрівся при цікавих обставинах. Перебуваючи в постійному страху бути пізнаним і відправленим до Бастилії, він не виходив з дому і вів життя справжнього відлюдника. Одного разу в місячну ніч він все-таки зважився прогулятися. Повертаючись, помітив неподалік від будинку кілька людей, які, мабуть, когось чекали. Вони робили загрозливі жести своїми палицями, і Вольтер мимоволі згадав випадок зі свого життя, коли герцог Роган-Шабо наказав своїм слугам побити його на вулиці за те, що той зачепив його в памфлеті. Фізично слабкий, поет ледь не помер тоді під ударами старанних слуг. Тому вид чоловіків із палицями до смерті налякав філософа. Але з'явилась струнка амазонка, що їхала у супроводі кавалера і зупинилася біля його будинку. Поява дами збентежила чоловіків з палицями, і вони розійшлися. Підбадьорений, Вольтер вийшов зі свого укриття і вклонився пані, яку міг вважати своєю рятівницею.
  • Мопассан, який відхилив почуття Марії Башкирцевої, відвідавши її могилу, сказав: «Це була єдина Роза в моєму житті, чий шлях я усипав б трояндами, знаючи, що він буде таким яскравим і таким коротким!»
  • В кінці XIX століття, коли Марсель Пруст був ще підлітком, він заповнив анкету, яка звалася «Альбом для запису думок, почуттів і т. д.», яка належала його подрузі Антуанетті, дочці майбутнього французького Президента Фелікса Фора. У той час подібні анкети, що демонстрували смаки, прагнення і переконання людей, які їх заповнювали, були модні в англійським салонах. Пруст заповнював анкету кілька разів у своєму житті, і завжди з ентузіазмом. У 1924 році був знайдений рукопис з його відповідями, що датуються 1890 роком. 27 травня 2003 він був проданий на аукціоні за 102 000 €.
  • З другою дружиною Анною Григорівною Достоєвською (уроджена Сніткіна) Ф. М. Достоєвський познайомився в один з найдраматичніших періодів його життя. Переслідування кредиторів, голодування, гра в рулетку, зобов'язання перед сім'єю померлого брата … І до всього цього туга, самотність, почастішали напади епілепсії. Все це змусило Достоєвського укласти кабальні договори на написання відразу двох романів — «Гравець» і «Злочин і кара». І серед цього мороку — сонячний промінь, подарунок, виграшний квиток — можна як завгодно говорити про появу перед письменником двадцятирічної Анни Сніткіної.
ред. 

Нові статті




ред. 

Категорії




Також відвідайте Вікіджерела
ред. 

Чим допомогти?

ред. 

Зображення

ред. 

Чим відзначились



  • Липень 2012 — виникла ідея відновити роботу Порталу: Література
  • 28 липня 2012 — до роботи порталу долучився користувач Mr.Rosewater, який веде рубрику «Цей день в літературі».
  • 4 серпня 2012 — користувачем Base автоматизовано рубрику «Нові статті», де можна знайти найсвіжішу інформацію в категорії «Література»
  • Лідерами з написання нових статей в категорії «Література» є користувачі: Helgi та Romanbibwiss

Запрошуємо всіх поціновувачів літератури до розбудови Порталу: Література!

ред. 

Огляд літературних тем



ред. 

Вікіджерела



Вікіджерела
Вікіджерела

Вікіджерела — вільна мережева бібліотека українською мовою, де можна знайти твори зарубіжної та української літератури, опубліковані під вільною ліцензією. Вікіджерела — проєкт некомерційного фонду «Вікімедіа», що має на меті створення бібліотеки вільно розповсюджуваних текстів різними мовами, фонди якої постійно поповнюються

Вікіджела запрошують всіх бажаючих для участі проєктах: Програма ЗНО, Іван Франко

Пошук: АвториАвтори за народомПоетиТвориСловникиДокументиФольклор

ред. 

Літературна галерея



Гомер
Есхіл
Езоп
Сапфо
Софокл
Вергій
Горацій
Джованні Бокаччо
Мігель де Сервантес
Петрарка
Кальдерон
Лопе де Вега
Нікола Буало
Дені Дідро
Вольтер
Томас Мур
Лермонтов Михайло Юрійович
Стендаль
Альбер Камю
Умберто Еко
ред. 

Братні портали

Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проєкти · Запити · Портал спільноти