Перейти до вмісту

Дайна Вашингтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дайна Вашінгтон)
Дайна Вашингтон
англ. Dinah Washington
Основна інформація
Повне ім'яангл. Ruth Lee Jones
Дата народження29 серпня 1924(1924-08-29)[1][2][…]
Місце народженняТаскалуса, Алабама, США[4][5]
Дата смерті14 грудня 1963(1963-12-14)[1][2][…] (39 років)
Місце смертіДетройт, Мічиган, США[4]
Причина смертіпередозування ліків
ПохованняБерр-Оук[d][6]
Роки активності1941 — 1963
Громадянство США
Національністьафроамериканці[7][8][5]
Професіїспівачка, джазвумен, авторка пісень
ОсвітаWendell Phillips Academy High Schoold
Інструментифортепіано і вокал[d]
Жанрипоп і блюз
ПсевдонімиDinah Washington
ПартіяДемократична партія США
ЛейблиKeynote Recordsd, Apollo Recordsd, Mercury Records, Roulette Records, Inc.d, Verve Records і Philips Recordsd
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вашингтон.
Див. також: Дайна

Дайна Ва́шингтон (англ. Dinah Washington; справжнє ім'я — Рут Лі Джонс, англ. Ruth Lee Jones; *26 серпня 1924, Таскалуса — †14 грудня 1963, Детройт) — американська блюзова, ритм-енд-блюзова та джазова співачка і піаністка. Вашингтон називали «найпопулярнішою чорною солісткою, що записувалася в 50-х» та «Королевою блюзу». У 1986 році долучена до Зали слави джазу Алабами, а в 1993 року — до Зали слави рок-н-ролу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Рут Лі Джонс народилася в невеликому місті Тускалуса (штат Алабама, США), дитиною переїхала до Чикаго. Музикою займалася змалку — ще навчаючись у початковій школі, вона співала госпел та грала на піаніно у хорі Баптистської церкви св. Луки. У 15-річному віці Рут перемогла на конкурсі талантів і почала виступати у численних чикагських клубах. Протягом 1941—42 років вона співала у «Dave's Rhumboogie», «Downbeat Room», а також у «Three Deuces», де вперше почула тоді вже відому і популярну Біллі Голідей. Саме тоді почала використовувати сценічний псевдонім.

Перший запис Дайна Вашингтон зробила у грудні 1943 року на лейблі «Keynote». Це був «Блюз злої дівчини» (Evil Gal Blues) Леонарда Фезера. Акомпанував Лайнел Гемптон та кілька музикантів з його гурту. Цей запис, а також наступна пісня Вашингтон «Salty Papa Blue», стали хітами в чарті Harlem Hit Parade у 1944 році.

Вашингтон продовжувала працювати з гуртом Гемптона до 1946 року. Після закриття «Keynote» вона підписала контракт з фірмою Mercury Records і записала ще один хіт — «Ain't Misbehavin» Фетса Веллера, який став початком тривалого успіху. Між 1948 та 1955 роками 27 її пісень побували у першій десятці хіт-параду R&B, зробивши її однією з найвідоміших виконавиць тих років. Серед її хітів було чимало блюзів, стандартів та авторських переробок популярних пісень. Водночас Вашингтон не припиняла співпрацювати з відомими джазменами, такими як Кліффорд Браун, Кларк Террі та Бен Вебстер. Зокрема, з Брауном у 1954 році записала концертний альбом «Dinah Jams».

У 1959 році пісня «What a Diff'rence a Day Makes» у виконанні Дайни Вашингтон посіла 4 місце у американському чарті поп-музики. У ті роки вона працювала разом з аранжувальником Бертом Гендріксом, гітаристом Кенні Берреллом, піаністом Джо Завінулом та ударником Панама Френсісом. У 1960 році Вашингтон записала кавер на відому пісню Нета Кінга Коула Unforgettable, а також два дуже успішних дуети з Бруком Бентоном — Baby (You've Got What It Takes) (5-е місце в поп-чарті, 1-е в R&B) та A Rockin' Good Way (To Mess Around and Fall in Love) (7 місце в поп-чарті, 1 в R&B). Її останнім великим хітом була пісня «September in the Rain», записана в 1961 році (23 місце в поп-чарті, 5 в R&B).

За словами американського музиканта і критика Річарда Джанелла:

«Дайна була одною з найпопулярніших і найсуперечливіших співачок середини ХХ ст. — обожнювана фанами та колегами музикантами, вона, водночас, викликала незадоволення критиків, котрі закидали ій нерозбірливість у репертуарі, комерціалізованість та несмак. Її, напевно, найбільшим гріхом була неповторна манера виконання, яка пасувала до будь-якого стилю чи жанру — чи то був R&B, чи блюз, чи джаз, чи популярні пісеньки — і вона, без сумнівів, чудово змогла би виконувати ґоспел чи кантрі, якби мала на те час»…

Дайна Вашингтон брала участь у кількох фестивалях: Newport Jazz Festival (1955–59), Randalls Island Jazz Festival у Нью-Йорку (1959) та International Jazz Festival у Вашингтоні (1962). Вона частенько співала у нью-йоркському джаз-клубі Birdland (1958, 1961–62), а також (у 1963 році) виступала з Каунтом Бейсі та Дюком Еллінгтоном.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Дайна Вашингтон вісім разів одружувалася і сім разів розлучалася, при цьому маючи чимало коханців. Мала двох дітей. Була одружена з Джоном Янґом (1942–43), Джорджем Дженкінсом (1949), Волтером Бачененом (1950), саксофоністом Едді Чемблі (1957), Рафаелем Кампосом (1957), Гораціо Мейлардом (1959–60), Джекі Геєсом (1960) та Діком Лейном (1963).

14 грудня 1963 року 39-річна Дайна Вашингтон померла уві сні поряд зі своїм останнім чоловіком. Розтин виявив, що причиною смерті стало передозування снодійних. Похована на цвинтарі Burr Oak в містечку Елсіп, штат Іллінойс.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Премія Греммі

[ред. | ред. код]
Рік Номінація Назва пісні Жанр
1959 Best Rhythm & Blues Performance What a Diff'rence a Day Makes R&B

Зала слави Греммі

[ред. | ред. код]

Записи Дайни Вашингтон були внесені до Зали Слави Ґреммі — спеціальної премії для видатних музичних творів, котрі мають велику мистецьку та історичну цінність і створені більш ніж 25 років тому.

Рік Назва Номінація Лейбл Рік нагородження
1959 Unforgettable поп (сингл) Mercury 2001
1954 Teach Me Tonight R&B (сингл) Mercury 1999
1959 What a Diff'rence a Day Makes традиційний поп (сингл) Mercury 1998

Зала слави рок-н-ролу

[ред. | ред. код]

До Зали слави рок-н-ролу пісня Дайни Вашингтон була внесена як один з 500 творів, що стали підґрунтям для виникнення рок-музики.

Рік запису Назва Жанр
1948 Am I Asking Too Much? R&B

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • 1950: Dinah Washington (MG-25260) [a]
  • 1950: Dynamic Dinah! — The Great Voice of Dinah Washington [a]
  • 1952: Blazing Ballads
  • 1954: After Hours with Miss «D»
  • 1954: Dinah Jams
  • 1955: For Those in Love
  • 1956: Dinah! (Dinah Washington album)|Dinah!
  • 1956: In the Land of Hi-Fi (Dinah Washington album)|In the Land of Hi-Fi
  • 1956: The Swingin' Miss «D»
  • 1957: Dinah Washington Sings Fats Waller
  • 1958: Dinah Sings Bessie Smith
  • 1958: Newport '58
  • 1959: The Queen
  • 1959: What a Diff'rence a Day Makes!
  • 1959: Unforgettable
  • 1960: The Two of Us (з Бруком Бентоном)
  • 1960: I Concentrate on You
  • 1960: For Lonely Lovers
  • 1961: September in the Rain
  • 1962: Dinah '62
  • 1962: In Love
  • 1962: Drinking Again
  • 1962: Tears and Laughter [b]
  • 1962: I Wanna Be Loved [b]
  • 1963: Back to the Blues
  • 1963: Dinah '63
  • 1963: This Is My Story [b]
  • 1964: In Tribute [c]
  • 1964: Dinah Washington (SR-25269) [c]
  • 1967: Dinah Discovered [c]
Примітки
  • ↑  Альбоми-збірники з треками, що записувались на старі шеллачні платівки (78 обертів).
  • ↑  Альбоми-збірники лейбла Mercury з раніше не опублікованими треками, що вийшли після переходу Дайни на Roulette Records.
  • ↑  Посмертні альбоми-збірники з піснями, що раніше не були опубліковані.
Джерела

Збірники

[ред. | ред. код]
  • The Complete Dinah Washington on Mercury (7 x 3-CDs, PolyGram, 1987—1989)
    • Vol. 1 (1946—1949)
    • Vol. 2 (1950—1952)
    • Vol. 3 (1952—1954)
    • Vol. 4 (1954—1956)
    • Vol. 5 (1956—1958)
    • Vol. 6 (1958—1960)
    • Vol. 7 (1961)
  • The Complete Roulette Dinah Washington Sessions (5-CD, Mosaic Records, 2004)

Сингли

[ред. | ред. код]
Рік Пісня Найвища позиція у чарті
US US R&B UK
1944 «Salty Papa Blues» 8
«Evil Gal Blues» 9
1948 «Ain't Misbehavin'» 6
«West Side Baby» 7
«Walkin' and Talkin' (And Crying My Blues Away)» 13
«I Want to Cry» 11
«Resolution Blues» 15
«Am I Asking Too Much» 1
«It's Too Soon To Know» 2
1949 «You Satisfy» 8
«Baby Get Lost» 1
«Good Daddy Blues» 9
«Long John Blues» 3
1950 «I Only Know» 3
«It Isn't Fair» 5
«I Wanna Be Loved» 22 5
«I'll Never Be Free» 3
«Time Out For Tears» 6
1951 «Harbor Lights» 10
«My Heart Cries for You» 7
«I Won't Cry Anymore» 6
«Cold, Cold Heart» 3
1952 «Wheel of Fortune» 3
«Tell Me Why» 7
«Trouble in Mind (пісня)» 4
«New Blowtop Blues» 5
1953 «TV Is the Thing (This Year)» 3
«Fat Daddy» 10
1954 «I Don't Hurt Anymore» 3
«Dream (пісня)|Dream» 9
«Teach Me Tonight» 23 4
1955 «I Concentrate on You» 11
«I Diddle» 14
«If It's the Last Thing I Do» 13
«That's All I Want from You» 8
«You Might Have Told Me» 14
1956 «I'm Lost Without You Tonight» 13
«Soft Winds» 13
1958 «Make Me a Present of You» 27
1959 «What a Difference a Day Made» 8 4
«Unforgettable (пісня)» 17 15
1960 «Baby (You've Got What It Takes)» (з Бруком Бентоном) 5 1
«A Rockin' Good Way (To Mess Around and Fall in Love)» (з Бруком Бентоном) 7 1
«This Bitter Earth» 24 1
«Love Walked In» 30 16
«It Could Happen to You (пісня)» 53
1961 «September in the Rain» 23* 5 35
1962 «Tears and Laughter» 71*
«Cold, Cold Heart» (нова версія хіта 1951 року) 96
«Dream» (нова версія хіта 1954 року) 92
«I Want to Be Loved» (нова версія хіта 1950 року) 76
«Where Are You» 36*
«You're a Sweetheart» 98
«You're Nobody 'Til Somebody Loves You» 87
1963 «Soulville» 92
1992 «Mad About the Boy» 41

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11900982X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
  8. ↑ BlackPast.org — 2004.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дайна_Вашингтон&oldid=42394030