Перейти до вмісту

Далека синя височінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Далека синя височінь
The Wild Blue Yonder
Жанрпсевдодокументальний
науково-фантастичний
РежисерВернер Герцог
ПродюсерАндре Сінгер
СценаристВернер Герцог
У головних
ролях		Бред Дуріф
Мартін Ло
ОператорГенрі Кайзер
Таня Куп
Клаус Шойріх
КомпозиторЕрнст Рейзегер
МонтажДжо Біні
КінокомпаніяWerner Herzog Filmproduktion
West Park Pictures Produktion
Tétra Média
BBC
France 2
Centre National de la Cinématographie
Дистриб'юторWerner Herzog Filmproduktion
Тривалість80 хв.
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Німеччина Німеччина
Франція Франція
Велика Британія Велика Британія
Рік2005
Дата виходу5 вересня 2005
IMDbID 0443693

«Далека синя височінь» (англ. The Wild Blue Yonder) — науково-фантастичний псевдодокументальний фільм режисера Вернера Герцога, який вийшов на екрани у 2005 році.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм розділений автором на десять частин-розділів. Інопланетянин, якого не відрізнити від людини, розповідає свою історію. Кілька сотень років тому він з родичами з Туманності Андромеди прилетів на Землю…

I. Реквієм за планетою, що вмирає

Зірка на ім'я Далека синя височінь вмирала: наступав льодовиковий період. Її розумні мешканці вирушили на космічних кораблях у пошуках кращої долі. Багато з них загубилися у космосі, але деякі дісталися до Землі.

II. Інопланетні засновники

Інопланетяни, які долетіли до Землі, мали грандіозні плани з облаштування життя на ній, але у них нічого не вийшло. Єдиний помітний успіх — один з них став головою комітету зі стратегічного планування в Пентагоні.

III. Повернення до таємниці Розвелла

Оповідач історії працював у ЦРУ та чудово знав істину цієї таємниці: один з його родичів невдало приземлився. З собою у нього була «життєва мікроформа». Попри протести оповідача, уряд вирішив розкрити таємні матеріали справи 50-річної давнини, і мікроформа виривалася на свободу. Довелося посилати астронавтів на пошуки альтернативи Землі.

IV. Місія до краю Всесвіту

Астронавти за допомогою апарату «Галілео» обстежили всю Сонячну систему, але не знайшли в ній місць, придатних для життя людства. Зрозуміло, що треба летіти в глибокий космос.

V. Загибель мрії

Інопланетянин розповідає, наскільки безмірно величезні відстані в космосі, подаючи як приклад зірку Альфа Центавра.

VI. Математична теорія хаотичного руху

Математики Землі знайшли спосіб пронизувати простір, відкривши «гравітаційні тунелі». У цьому їм допомогли малюнки на підлозі Шартрского собору. За допомогою цього відкриття астронавти незабаром прибувають на рідну планету оповідача, яка наповнена рідким гелієм, прихованим під товщею криги. Дослідники починають вивчати підлідний світ нової землі.

VII. Таємниці Синьої височини

Істоти, що живуть під льодом, розумні, але земляни цього не відчувають і не йдуть на контакт. Вони повністю зайняті майбутньою колонізацією планети.

VIII. Утопічний ідеал колонії

Намітивши кілька місць для майбутніх колоній, земляни збираються у зворотний шлях.

IX. Часовий тунель

Для повернення на Землю астронавтам необхідно пройти через тимчасовий тунель, розпадаючись на атоми, а потім збираючись знову. Після прибуття додому вони виявили, що пройшло не 15 років, як вони розраховували, а 820.

X. Справжня історія їх повернення

На Землі не залишилося жодної людини, люди давно покинули рідну планету, зробивши її національним парком.

Подяки
  • Екіпажу — «За мужність в супроводі цієї місії»
  • NASA — «За почуття поезії»
  • Генрі Кайзеру — «За зліт в замерзле небо»

В ролях

[ред. | ред. код]
Математики, камео
  • Мартін Ло
  • Роджер Дейл
  • Тед Світсер
Члени екіпажу Атлантіс STS-34, камео

Саундтрек

[ред. | ред. код]
Requiem for a Dying Planet
КомпозиторErnst Reijsegerd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата випуску5 вересня 2005[1][2], 15 червня 2007[2] і 1 листопада 2007[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрсаундтрек, Електронна музика, Класична музика
Тривалість47 хв
ПродюсерFrance 2 Редагувати інформацію у Вікіданих

Альбом віолончеліста Ернста Рейзегера «Requiem for a Dying Planet» з музикою до документального фільму Вернера Герцога «Білий діамант» 2004 року та стрічки «Далека синя височінь» 2005 року у виконанні вокаліста/поета/виконавця Мола Сілли та The Voches de Sardinna[3]. Оригінальні треки були записані у 2004 році у Франції та Німеччині, а додатковий запис був зроблений в Німеччині у 2006 році, перш ніж альбом вийшов на лейблі Winter & Winter[4].

Перелік треків
Requiem for a Dying Planet[5]
#НазваТривалість
1.«Intro Dank sei dir Gott»0:47
2.«Dank sei dir Gott»4:19
3.«Longing for a Frozen Sky»2:08
4.«A Una Rosa»8:37
5.«Libera Me, Domine»7:14
6.«In Search of a Hospitable Place»5:26
7.«Sanctus»6:37
8.«Bad News from Outer Space»6:10
9.«Su Bolu 'e s'Astore»4:52
10.«Mura/Ballu Turturinu»6:01
11.«Song of the Desert»7:31
12.«Kyrie»5:45
47:37

Виробництво

[ред. | ред. код]

Фільм містить архівне знімання НАСА, що зняли астронавти на 16-міліметрову плівку в космічному кораблі «Атлантіс», на якій показана взаємодія екіпажу, їхня повсякденна діяльність, коли вони готують корабель до розгортання зонда «Галілео». Матеріал також містить візуальні дані, які були відправлені назад в центр управління польотом з системи візуалізації зонда. На додаток до цього, Герцог отримав архівний матеріал підводного фільмування Антарктики Генрі Кайзера як учасника Антарктичної програми США[6].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Фільм отримав переважно позитивні відгуки критиків. На сайті Rotten Tomatoes 69 % критиків схвально оцінили стрічку, згідно з 35 оглядами[7]. На Metacritic середній бал стрічки 65 зі 100 на основі 11 переглядів[8].

Манола Даргіс з «Нью-Йорк таймс» сказала про фільм: «Майстерна суміш ретельно відібраного та вже створеного матеріалу», хоча відмітила кілька недоліків[9]. У «Гардіан» Фелім О'Ніл схвально відгукнувся про підхід Герцога, використаний у стрічці[10].

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації фільму «Далека синя височінь»[11]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
2005 Кінофестиваль у Сіджасі Особлива згадка Вернер Герцог Перемога
Найкращий фільм Вернер Герцог Номінація
«Темні ночі» Гран-прі Вернер Герцог Номінація
Венеційський кінофестиваль Приз ФІПРЕССІ Вернер Герцог Перемога
Горизонти: Найкращий фільм Вернер Герцог Номінація
2006 Міжнародний кінофестиваль у Мар-дель-Плата Міжнародне змагання: Найкращий фільм Вернер Герцог Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  2. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Productions Music Edition. winterandwinter.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  4. ↑ discography Archives - Page 3 of 16. Ernst Reijseger (амер.). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 17 січня 2020.
  5. ↑ Ernst Reijseger - Requiem For A Dying Planet, Sounds For Two Films By Werner Herzog - The Wild Blue Yonder - The White Diamond. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 18 січня 2020.
  6. ↑ Wils, Tyson (13 травня 2013). The Wild Blue Yonder. Senses of Cinema (амер.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
  7. ↑ The Wild Blue Yonder (2005) (англ.), архів оригіналу за 13 жовтня 2021, процитовано 18 січня 2020
  8. ↑ The Wild Blue Yonder, архів оригіналу за 15 травня 2021, процитовано 18 січня 2020
  9. ↑ Dargis, Manohla (27 жовтня 2006). Dispatches From Beyond, via Herzog. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
  10. ↑ O'Neill, Phelim (15 червня 2007). The Wild Blue Yonder. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 18 січня 2020.
  11. ↑ Нагороди та номінації фільму Далека синя височінь на сайті IMDb (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. The Wild Blue Yonder на сайті IMDb (англ.) 6.3/10 зірок (станом на 18.05.2020)
  2. The Wild Blue Yonder на сайті Rotten Tomatoes (англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих 6.5/10 зірок (станом на 18.01.2020)
  3. The Wild Blue Yonder на сайті Metacritic (англ.) 6.9/10 зірок (станом на 15.01.2020)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Далека_синя_височінь&oldid=41599664