Дамасо Алонсо
Дамасо Алонсо | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 22 жовтня 1899[1][2][…] Мадрид, Іспанія[2] | |||
Помер | 25 січня 1990[4][1][…] (90 років) Мадрид, Іспанія[2] | |||
Поховання | кладовище Альмуденаd[5] | |||
Країна | Іспанія[2] | |||
Діяльність | поет, письменник, філолог, мовознавець, викладач університету, перекладач, літературний критик, романіст | |||
Alma mater | Мадридський університет[d], Мадридський університет Комплутенсе і Our Lady of Remembrance Colleged | |||
Заклад | Мадридський університет Комплутенсе і Університет Валенсії | |||
Мова творів | іспанська | |||
Жанр | поезія | |||
Членство | Королівська академія іспанської мови, Мексиканська лінгвістична академія, Іспанська королівська академія історії, Баварська академія наук, Академія делла Круска, Королівська галісійська академія (25 січня 1990)[6], International Association of Hispanistsd і Королівська галісійська академія (19 квітня 1969)[7] | |||
У шлюбі з | Eulalia Galvarriatod[8] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Дамасо Алонсо у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Дамасо Алонсо (ісп. Dámaso Alonso y Fernández de las Redondas, 22 жовтня 1898 року, Мадрид — 25 січня 1990 року, Мадрид) — іспанський поет, перекладач і філолог, літературний критик, педагог. Представник Покоління 27 року.
Виріс в Астурії, навчався в Мадриді у знаменитій колегії єзуїтів «Ель Рекуердо». Закінчив Мадридський університет (юридичний факультет і факультет філософії та літератури), вступив до Центру історичних досліджень, який очолював видатний історик іспанської культури та літератури Рамон Менендес Підал. У Студентській резиденції університету потоваришував із Лоркою, Бунюелем, Далі, Алейксандре. Співпрацював з журналом Ортеги-і-Гассета «Ревіста де Оксиденте», вивчав творчість Гонгори, привернув увагу своїх друзів та читачів до його другого, «темного», культераністського періоду. Підготував критичне видання «Поем усамітнення» (1927), брав активну участь у вшануванні 300-річчя від дня смерті Гонгори. Пізніше продовжив ці студії, а також зайнявся ширшим дослідженням іспанської літератури золотої доби (Гарсіласо де ла Вега, Лопе де Вега, Франсіско Кеведо та ін.) іспанських містиків (фрай Луїс де Леон, Сан-Хуан де ла Крус), удосконалюючи методи стилістичного аналізу лірики. Викладав в Оксфорді, в університетах Валенсії та Мадрида. Професор, доктор.
Засновник серії ісп. Biblioteca Románica Hispánica у мадридському видавництві «Гредос», головний редактор журналу ісп. Revista de Filología Española. Після смерті поета та вченого його велетенська бібліотека відійшла до Королівської Академії мови.
Як поет починав у руслі «чистої поезії», прокладеному Хуаном Рамоном Хіменесом, — перша книга Алонсо (1921) так і називалася «Чисті вірші. Міські пісеньки». Переклав роман Джойса «Портрет художника в юності» (1926), перекладав вірші Джерарда Гопкінса, Томаса Стерна Еліота. Після громадянської війни та поразки Республіки — у «внутрішній еміграції». У цей період поет прийшов до трагічної поетики біблійних псалмів, близької до екзистенціалізму Унамуно, створивши одну з найкращих збірок іспанської поезії XX століття — «Діти гніву» (1944). Того ж року вийшла і одна з найсильніших поетичних збірок його друга Вісенте Алейксандре «Тінь раю», Алонсо об'єднав їх, давши цьому напрямку назву «поезії, вирваної з коренем» або «поезії вигнання» (ісп. poesia desarraigada). У тій же манері (з наростанням релігійних мотивів) витримані інші збірки його лірики «Темна звістка» (1944, назва — цитата з Сан-Хуана де ла Круса: «Будь-яка звістка, яку хоче нам передати Бог, темна») та "Людина і Бог "(1955).
- Poemas puros. Poemillas de la ciudad (1921)
- El viento y el verso (1925)
- Hijos de la ira. Diario íntimo (1944, друге розширене видання — 1946)
- Oscura noticia (1944)
- Hombre y Dios (1955)
- Tres sonetos sobre la lengua castellana (1958)
- Poemas escogidos (1969)
- Gozos de la vista. Poemas puros. Poemillas de la ciudad. Otros poemas (1981)
- Antología de nuestro monstruoso mundo. Duda y amor sobre el Ser Supremo (1985)
- Album. Versos de juventud (1993)
- Verso y prosa literaria (1993)
- La lengua poética de Góngora (1935)
- La Poesía de San Juan de la Cruz (1942).
- Poesía española: Ensayo de métodos y limits estilísticos (1950)
- Poetas españoles contemporáneos (1952)
- Estudios y ensayos gongorinos (1955)
- De los siglos oscuros al de Oro (1958)
- Góngora y el Polifemo (1960)
- En torno a Lope (1972)
Член Королівської Академії Іспанії (1945), її голова у 1968—1982 роках. Член-кореспондент Баварської АН (1952). Член Королівської історичної Академії (1959). Член-кореспондент Британської академії (1966). Лауреат Премії Сервантеса (1978).
- Flys M. J. La poesía existencial de Dámaso Alonso. Madrid: Gredos, 1968
- Debicki A. P. Dámaso Alonso. New York: Twayne Publishers, 1970
- Homenaje a Damaso Alonso. Madrid, Instituto de cultura hispanica, 1973
- Alvar M. La estilística de Damaso Alonso: herencias y intuiciones. Salamanca: Universidad de Salamanca, 1977
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 69. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11864484X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://academia.gal/membro/-/membro/damaso-alonso-fernandez
- ↑ https://academia.gal/institucion/academicos/correspondentes
- ↑ http://elpais.com/diario/1997/11/17/agenda/879721202_850215.html
- Народились 22 жовтня
- Народились 1899
- Уродженці Мадрида
- Померли 25 січня
- Померли 1990
- Померли в Мадриді
- Поховані на кладовищі Альмудена
- Випускники Мадридського університету
- Члени Мексиканської академії мови
- Члени Баварської академії наук
- Кавалери Великого хреста ордена Альфонсо X Мудрого
- Кавалери Великого хреста ордена «Сонце Перу»
- Лауреати премії Сервантеса
- Почесні доктори університету Сан-Маркос
- Почесні доктори Оксфордського університету
- Члени-кореспонденти Британської академії
- Іспанські перекладачі
- Романісти
- Іспанські літературознавці
- Іспанські поети