Перейти до вмісту

Данилишин Віктор Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Віктор Данилишин
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Богданович Данилишин
Народження 17 січня 1965(1965-01-17) (59 років)
  Чортків, Тернопільська область, УРСР
Зріст 190 см
Вага 80 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1991 СРСР «Кристал» (Ч) (КФК)
1992 Україна «Кристал» (Ч) 34 (8)
1992—1993 Україна «Кремінь» 16 (3)
1993 Україна «Нива» (В) 10 (3)
1994 Україна «Кристал» (Ч) 18 (6)
1994—1995 Україна «Поділля» (Хм) 64 (6)
1996—1997 Казахстан «Іртиш» (П) 25 (1)
1997—1998 Україна «Кристал» (Ч) 39 (18)
1999 Казахстан «Аксесс-Есіль» 26 (2)
2001 Україна «Нива-Текстильник» (Д) (ЧУСА)
2003—2004 Україна «Авіаносець» (Чортків) (амат.)
2004 Україна «Дністер» (З) (амат.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віктор Богданович Данилишин (нар. 17 січня 1965, Чортків, Тернопільська область, УРСР) — радянський та український футболіст, нападник та півзахисник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в місті Чортків, Тернопільська область. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в складі місцевого аматорського колективу «Цукровик», який 1990 року змінив назву на «Кристал». Після розпаду СРСР залишився в чортківському клубі, який отримав право стартувати в першому розіграші чемпіонату України з футболу серед команд першої ліги. Дебютував за чортківський клуб у кубку України 16 лютого 1992 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 1/32 фіналу проти мукачівського «Прибориста». Віктор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 8-ій та 70-ій хвилинах відзначився першими для себе голами в українських футбольних змаганнях[1]. У Першій лізі України дебютував за «Кристал» 17 березня 1992 року в нічийному (2:2) домашньому поєдинку 2-го туру аідгрупи 1 проти рівненського «Вереса». Данилишин вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 55-ій хвилині отримав жовту картку[2]. Дебютним голом за чортківський клуб у Першій лізі відзначився 14 квітня 1992 року на 64-ій хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 9-го туру проти алчевської «Сталі». Віктор вийшов на поле в стартовому складі, а на 89-ій хвилині його замінив Роман Качмар[3]. До середини жовтня 1992 року в Першій лізі зіграв 34 матчів (8 голів), ще 5 матчів (3 голи) провів у кубку України.

«Кремінь»

[ред. | ред. код]

У середині жовтня 1992 року прийняв запрошення «Кременя». У футболці кременчуцького клубу дебютував 16 жовтня 1992 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 10-го туру Вищої ліги України проти одеського «Чорноморця». Данилишин вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. Дебютним голом за «Кремінь» відзначився 25 жовтня 1992 року на 63-ій хвилині програного (1:2) виїзного поєдинку 11-го туру Вищої ліги проти луцької «Волині». Віктор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. До завершенні сезону 1992/93 років зіграв 16 матчів (3 голи) у Вищій лізі та 1 поєдинок у кубку України.

«Нива» (Вінниця) та повернення в «Кристал»

[ред. | ред. код]

Напередодні старту сезону 1993/94 років перейшов у «Ниву». Дебютував у футболці вінницького клубу 24 вересня 1993 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 8-го туру Вищої ліги України проти дніпропетровського «Дніпра». Данилишин вийшов на поле на 61-ій хвилині, замінивши Олександра Механошина[6]. Першим голом за «Ниву» відзначився 8 жовтня 1993 року на 72-ій хвилині переможного (2:0) домашнього поєдинку 10-го туру проти харківського «Металіста». Віктор вийшов на поле в стартовому складі, а на 83-ій хвилині його замінив Олександр Механошин[7]. Восени 1993 року зіграв 10 матчів (3 голи) у Вищій лізі, ще 4 поєдинки провів у кубку України.

Під час зимової перерви сезону 1993/94 років повернувся до «Кристалу», за який у першій лізі України зіграв 18 матчів та відзначився 6-ма голами. По закінченні сезону залишив команду.

«Поділля» (Хмельницький)

[ред. | ред. код]

Вліьку 1994 року перебрався до «Поділля», у футболці якого дебютував 6 серпня 1998 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 1-го туру Першої ліги проти кременчуцького «Нафтохіміка». Данилишин вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 34-ій хвилині отримав жовту картку[8]. Дебютним голом за хмельницький клуб відзначився 5 вересня 1994 року на 21-ій хвилині програного (1:2) виїзного поєдинку проти баранівського «Кераміка». Віктор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[9]. Дебютним голом за «Поділля» у Першій лізі відзначився 4 квітня 1995 року на 2-ій хвилині переможного (3:0) домашнього поєдинку 24-го туру проти черкаського «Дніпра». Данилишин вийшов на поле в стартовому складі та відігравувесь матч[10]. У футболці хмельницького клубу відіграв два неповних сезони, за цей час у Першій лізі зіграв 64 матчі (6 голів), ще 4 матчі (1 гол) провів у кубку України.

«Іртиш» (Палодар)

[ред. | ред. код]

Влітку 1996 року виїхав до Казахстану, де уклав договір з «Іртишем». Єдиним голом у павлодарському клубі відзначився 11 листопада 1996 року в переможному (6:0) домашньому поєдинку 40-го туру казахстанської Суперліги проти шимкентського «Жигера»[11]. За два сезони, проведені в «Іртиші», зіграв 25 матчів (1 гол) у чемпіонаті країни, а також 2 матчів у кубку Казахстану.

Повернення в «Кристал» (Чортків)

[ред. | ред. код]

Влітку 1997 року повернувся до України, де уклав договір з «Кристалом». Дебютував у футболці чортківського клубу 31 липня 1997 року в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1-го туру групи «А» Другої ліги проти київського «Динамо-3». Віктор вийшов на поле в стартовому складі, на 55-ій хвилині (з пенальті) відщначився голом, а на 69-ій хвилині його замінив Микола Буяк[12]. За півтора сезони, проведені в «Кристалі», зіграв 39 матчів (18 голів) у Другій лізі України, ще 2 поєдинки провів у кубку України.

«Аксесс-Есіль»

[ред. | ред. код]

У 1999 році знову виїхав до Казахстану, де став гравцем клубу «Аксесс-Есіль». Дебютним голом за нову команду відзначився 17 серпня 1999 року вна 86-ій хвилині переможного (7:2) домашнього поєдинку 17-го туру Вищої ліги проти «Тараза»[13]. Загалом у складі петропавловського клубу зіграв 26 матчів (2 голи) у вищій лізі Казахстану, ще 4 матчі прові у кубку Казахстану.

Завершення кар'єри

[ред. | ред. код]

По завершенні сезону 1999 року повернувся до України. У 2001 році зіграв 4 матчі в аматорському чемпіонаті України за «Нива-Текстильник» (Дунаївці). Потім виступав за аматорські колективи «Авіаносець» (Чортків) та «Дністер» (Заліщики). Футбольну кар'єру завершив 2004 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Кристалл» Чортков - «Приборист» Мукачево - 2:0 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Кристалл» Чортков - «Верес» Ровно - 2:2 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. «Кристалл» Чортков - «Сталь» Алчевск - 2:1 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. «Кремень» Кременчуг - «Черноморец» Одесса - 1:1 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. «Волынь» Луцк - «Кремень» Кременчуг - 2:1 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. «Днепр» Днепропетровск - «Нива» Винница - 1:0 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. «Металлист» Харьков - «Нива» Винница - 0:2 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. «Норд-АМ-ЛТД-Подолье» Хмельницкий - «Нефтехимик» Кременчуг - 2:1 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. «Керамик» Барановка - «Норд-АМ-ЛТД-Подолье» Хмельницкий - 2:1 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. «Подолье» Хмельницкий - «Днепр» Черкассы - 3:0 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. «Иртыш» Павлодар - «Жигер» Чимкент - 6:0 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. «Кристалл» Чортков - «Динамо-3» Киев - 3:0 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. «Аксесс-Есиль» Петропавловск - «Тараз» Тараз - 7:2 [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]