Дановський Борис Іванович
 | ||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Борис Іванович Дановський | |||||||||||||
| Народження | 12 березня 1936 | |||||||||||||
| Запоріжжя, УРСР | ||||||||||||||
| Смерть | 6 серпня 2006 (70 років) | |||||||||||||
| Дніпропетровськ, Україна | ||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна
| |||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
Борис Іванович Дановський (нар. 12 березня 1936, Запоріжжя, УРСР — пом. 6 серпня 2006, Дніпропетровськ, Україна) — радянський футболіст, захисник. Пізніше — тренер. Майстер спорту СРСР.
Виступав за запорізьке «Торпедо». У 1955 році був призваний в армію. Проходив службу в місті Чугуїв Харківської області, там він грав в за місцевий клуб у чемпіонаті області[1]. У 1959 році був запрошений в днепроздержинський «Хімік», який виступав у Першій лізі СРСР. За «Хімік» він грав протягом двох років.
У 1961 році Борис перейшов до дніпропетровського «Металурга», на запрошення тренера Михайла Дідевича, з яким він разом працював у «Хіміку»[1]. Команда також виступала в Першій лізі СРСР. У 1962 році «Металург» став називатися «Дніпро». У команді він став гравцем основного складу, виступав як капітан. Протягом декількох сезонів не пропустив жодної гри за «Дніпро». Йому належить рекорд клубу за кількістю проведених матчів без замін — 232 гри поспіль (5 сезонів)[2].
У 1967 році йому було присвоєно звання — «Майстер спорту СРСР»[1]. Сезон 1968 року команда завершила на третьому місці, а в 1969 році зайняла перше місце в своїй підгрупі. У фінальному турнірі «Дніпро» посів друге місце і не вийшов до вищої ліги. У 1969 році Борис завершив кар'єру гравця.
Дановський є одним з найкращих гвардійців «Дніпра», входячи до першої п'ятірки гравців за всю історію[3]. Увійшов до символічної футбольної збірної Дніпропетровського періоду 1917—1977 років, за опитуванням газети «Днепр вечерний» в 1977 році[1]. У 2010 році сайт Football.ua включив його в список 50 найкращих гравців «Дніпра», де він зайняв 42-ге місце[2].
Після завершення кар'єри гравця став працювати дитячим тренером у школі «Дніпра». У 1975 році була створена СДЮШОР-75, а Дановский став її першим директором[1]. Потім він працював там тренером. Серед його вихованців — Олег Протасов і Володимир Лютий[2]. У сезоні 2001/02 років був начальником команди «Дніпро-3», яка виступала у другій лізі чемпіонату України.
Похований в селі Олександрівка Дніпропетровської області. На згадку про Дановського проводиться дитячий турнір в Олександрівці, там же в честь нього названа вулиця[4][5].
Перша ліга СРСР
Чемпіон (1): 1969
Бронзовий призер (1): 1968
| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Матчі | Голи | Матчі | Голи | |||
| 1959 | «Хімік» (Дніпродзержинськ) | Перша ліга | 24 | 0 | 2 | 0 |
| 1961 | «Дніпро» (Дніпропетровськ) | 38 | 0 | 1 | 0 | |
| 1962 | 34 | 0 | 4 | 0 | ||
| 1963 | 34 | 2 | 2 | 0 | ||
| 1964 | 38 | 1 | 1 | 0 | ||
| 1965 | 46 | 3 | 1 | 0 | ||
| 1966 | 34 | 0 | 1 | 0 | ||
| 1967 | 38 | 8 | ||||
| 1968 | 38 | 6 | 1 | 0 | ||
| 1969 | 25 | 2 | ||||
- ↑ а б в г д Владислав Рибаков. Футбол, Дніпропетровськ, і не тільки (рос.). coollib.com. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ а б в Дмитро Москаленко (23.03.2010). 50 найкращих. Дніпро (частина перша) (рос.). Football.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Руслан Ротань - рекордсмен за кількістю матчів за «Дніпро» (рос.). xsport.ua. 07.05.2016. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ На Дніпропетровщині пройшов турнір пам'яті екс-капітана Дніпра Бориса Дановського (рос.). gorod.dp.ua. 08.07.2015. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ На Дніпрі пройшов турнір з футболу пам'яті екс-капітана «Дніпра» Бориса Дановського (рос.). 34 канал. 16.06.2016. Процитовано 14 червня 2017.
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»