Перейти до вмісту

Даніель Кац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Даніель Кац
Народився25 листопада 1938(1938-11-25)[1][2] (86 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Країна Фінляндія[3][4][…]
Національністьєвреї[5][6][…] і Russian Jewsd[8]
Діяльністьписьменник, журналіст, музичний журналіст, усний перекладач, актор, прозаїк-романіст, прозаїк, драматург, demolition expert, сценарист
Alma materГельсінський університет
Знання мовфінська[1][3][…]
Роки активності1969 — тепер. час
Нагороди
Pro Finlandia
IMDbID 0441661

Даніе́ль Кац (фін. Daniel Katz; *25 листопада 1938(19381125), Гельсінкі, Фінляндія) — фінський письменник єврейського позодження; особливо відомий своїми творами «Коли дід катався на лижах у Фінляндію» (Kun isoisä Suomeen hiihiti, 1969) і «Пірс по дорозі до моря» (Laituri matkalla mereen, номінація на Фінляндську премію 2001 року).

У 2009 році Кац отримав Державну премію з літератури;[9] також він отримав Державну премію з літератури в 1977 році та премію Й. Х. Ерко в 1969 році.[10]; у 2015 році отримав медаль Pro Finlandia.[11]

З життєпису і доробку

[ред. | ред. код]

Народився в родині гельсінського єврея-торговця.[12]

Кац отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук Гельсінського університету.

Він спробував різні фахи — працював, серед іншого, вчителем релігії в єврейській общинній школі Гельсінок, бурильником тунелів, тренером з класичної боротьби, перекладачем тощо.

Першою дружиною Даніеля Каца була Лейла Кац (уроджена Каган). Пізніше він співмешкав із фінською перекладачкою Ліісою Рьомя.[13] Його пізня дружина — журналістка Маріанна Біхольм.[14] У Каца двоє дітей.

З доробку

[ред. | ред. код]

Творчий доробок письменника включає романи, оповідання, п'єси, радіо- і телепостановки.

Перший роман Д. Каца «Коли дід катався на лижах у Фінляндію» (Kun isoisä Suomeen hiihiti), опублікований у 1969 році, з гумором описує історію його власної єврейської родини, а також етапи воєнної історії Фінляндії. Він добродушно виказує слабини як у своїй власній релігії, так і фінського суспільства загалом. Публікація книги в 1960-х роках збіглася з відродженням американської єврейської літератури (Філіп Рот, Бернард Маламуд, Сол Беллоу тощо). Так само, як і його американські колеги по перу, вихідна позиція Каца як фіна, що належить до меншини, з одного боку, дала йому можливість більш вільно й об'єктивно спостерігати за фінською дійсністю, з іншого боку, — призвела до посилення почуття маргінальності. Кац адаптував свій перший роман у п'єсу «Як цілуються риби» (Miten kalat suutelevat), прем'єра якої відбулася в театрі Тампере Тьовеен у 1970 році.

Крім гумору, Кацу притаманна певна універсальність, яка виділяє його з основної течії фінської літератури. У 1990-х роках Кац був одним із небагатьох фінських письменників, які інтуїтивно зуміли описати зміни в новій Європі, не втрачаючи почуття історії. Прикладом цього є його роман Німецька гонча (Saksalainen Sikakoira, 1992). У романі письменника «Пірс по дорозі до моря» (Laituri matkalla mereen, 2001) однією з тем є опис Боснії та кризи в колишній Югославії, що було досить оригінальним для скандинавсьої художньої літератури.

Е центрі уваги автора — людина, яка потрапила у складні життєві обставини.[12] Вигадки, фантастика й нахил до абсурду — основні структурні елементи творів Даніеля Каца.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Романи та оповідання
  • Kun isoisä Suomeen hiihti. Helsinki: WSOY. 1969.
  • Mikko Papirossin taivaallinen niskalenkki: Epäromaani. Helsinki: WSOY. 1972. ISBN 951-0-00629-7.
  • Orvar Kleinin kuolema. Helsinki: WSOY. 1976. ISBN 951-0-06769-5.
  • Laturi. Helsinki: WSOY. 1979. ISBN 951-0-08853-6.
  • Peltisepän päivällinen. Helsinki: WSOY. 1981. ISBN 951-0-10830-8.
  • Satavuotias muna. Helsinki: WSOY. 1983. ISBN 951-0-12095-2.
  • Antti Keplerin lait. Helsinki: WSOY. 1987. ISBN 951-0-13298-5.
  • Naisen torso ja muita kertomuksia. Helsinki: WSOY. 1989. ISBN 951-0-16079-2.
  • Saksalainen sikakoira. Helsinki: WSOY. 1992. ISBN 951-0-18402-0.
  • Otelo. Helsinki: WSOY. 1994. ISBN 951-0-19910-9.
  • Herra Lootin tyttäret: Jumalallisia ja jumalattomia tarinoita. Helsinki: WSOY. 1999. ISBN 951-0-23859-7.
  • Laituri matkalla mereen. Helsinki: WSOY. 2001. ISBN 951-0-26159-9.
  • Berberileijonan rakkaus ja muita tarinoita. Helsinki: WSOY. 2008. ISBN 978-951-0-27256-5.
Радіопостановки
  • Sankarikornetti, 1968
  • Perimmäisten ominaisuuksien äärellä eli Konrad Monomaani, 1971
  • Vappu, 1973
  • Skarabea, 1992
П'єси і телеп'єси
  • Miten kalat suutelevat, 1970
  • Silleri karkuteillä, 1973
  • Orvar Kleinin laillinen ruumis (tv), 1975
  • Iso viulu – kaks' sataa (tv), 1976
  • sepeli metsä 1980
  • Kolmipäinen buddha eli valtapeli, 1978
  • Narrit (yhdessä Pekka Milonoffin kanssa), 1977
  • Jussi laidastalaitaan ja Pedro Papumaha, 1983
  • Säätieteilijä, 1983

Твори автора перекладено німецькою, шведською, естонською, угорською, словацькою, чеською, російською мовами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. а б VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118120115 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Babelio — 2007.
  6. Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  7. https://uppslagsverket.fi/sv/sok/view-103684-KatzDaniel
  8. https://www.ne.se/uppslagsverk/encyklopedi/l%C3%A5ng/daniel-katz
  9. Koponen, Jenni-Maarit (5.5.2009). Daniel Katzille kirjallisuuden valtionpalkinto. Yle Uutiset. Процитовано 6.12.2014.
  10. Katz, Daniel. Kirjasampo.fi. Процитовано 6.12.2014.
  11. Heikkilä, Markus (2.12.2015). Jukka Puotila ja Reijo Taipale saavat Pro Finlandia -mitalit. HS.fi. Процитовано 9.12.2015.
  12. а б Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 584-585 (рос.)
  13. Osasi elää tekstien maailmoissa. 20.5.2017: C 26. OCLC Muistokirjoitus. {{cite journal}}: Перевірте значення |oclc= (довідка)
  14. Jokainen päivä alkaa epäillen. 25.11.2008: C 7.

Джерело

[ред. | ред. код]
  • Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 584-585 (рос.)