Даніель Ґюнтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Ґюнтер
нім. Daniel Günther[1]
Даніель Ґюнтер
Даніель Ґюнтер
Нині на посаді
Народився24 липня 1973(1973-07-24)[2][3][…] (51 рік)
Кіль, ФРН[1][2][5]
Відомий якполітик
Місце роботиHermann Ehlers foundationd
КраїнаНімеччина[1]
Alma materКільський університет і Jungmannschuled (1993)
Політична партіяХристиянсько-демократичний союз[6]
Релігіякатолицька церква[5]

Даніель Ґюнтер (нім. Daniel Günther; нар. 24 липня 1973) — німецький політик Християнсько-демократичного союзу Німеччини (ХДС). З 28 червня 2017 року він є міністром-президентом Шлезвіґ-Гольштайну.[7] З 1 листопада 2018 року до 31 жовтня 2019 року він обіймав посаду президента Бундесрату.[8] Його наступником став Дітмар Войдке.[9]

Ранні роки життя та освіта

[ред. | ред. код]

Ґюнтер вивчав політику та психологію в Кільському університеті.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Кар'єра в державній політиці

[ред. | ред. код]

Ґюнтер був членом ландтаґу Шлезвіґ-Гольштайну[10] з часу земельних виборів 2009 року. В парламенті він був членом комітету з питань освіти (2009–2014) та фінансового комітету (2009–2012). З 2014 до 2017 року він працював головою парламентської групи ХДС. На цій посаді він також був членом Ради старійшин.

Коли в кінці 2016 року Інґберт Лібінґ пішов у відставку з посади провідного кандидата на земельних вибориах 2017 року після стабільно поганих результатів голосування,[11] Ґюнтер перейняв посаду.

З 28 червня 2017 року Ґюнтер обіймає посаду 14-го міністра Шлезвіґ-Гольштайну. Як один із представників держави в Бундесраті, він також є членом Комітету із закордонних справ.

Роль у національній політиці

[ред. | ред. код]

Ґюнтер був делегатом ХДС від Федеральних зборів з метою обрання президента Німеччини в 2017 році. На невдалих переговорах про формування коаліційного уряду з Християнсько-соціальним союзом у Баварії (ХСС), Вільною демократичною партією (СвДП) та Партією зелених після національних виборів 2017 року він був у складі делегації 19 членів ХДС. На подальших переговорах з соціал-демократами він очолив робочу групу з питань транспорту та інфраструктури, цього разу разом з Томасом Штроблем та Сереном Бартолом.

Інша діяльність

[ред. | ред. код]
  • Музичний фестиваль Шлезвіґ-Гольштайн, Ex-Officio голова Опікунської ради (з 2017 р.)[12]
  • Державне агентство з питань громадянської освіти, член опікунської ради (з 2012 р.)
  • Stadtwerke Eckernförde, член Спостережної ради підприємства (1998–2005)

Політичні позиції

[ред. | ред. код]

Напередодні виборів керівництва християнських демократів у 2018 році Ґюнтер публічно підтримав Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка стала наступницею Меркель на посаді голови партії.[13] На виборах керівництва 2021 року він згодом підтримав Арміна Лашета[14] та підтримав його як спільного кандидата християнських демократів на зміну канцлеру Ангелі Меркель на федеральних виборах 2021 року.[15]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ґюнтер одружений з лікаркою-педіатром. У пари є дві доньки.[16]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1131504046 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Der Ministerpräsident - StaatskanzleiStK, 2017.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Munzinger Personen
  5. а б https://www.bundesrat.de/SharedDocs/personen/DE/laender/sh/guenther-daniel.html
  6. Schleswig-Holstein - Ministerpräsidenten seit 1946StK.
  7. (www.dw.com), Deutsche Welle. Will states' complicated coalitions shape German election outcome? | News | DW | 28 June 2017. DW.COM (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 18 липня 2017.
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 10 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. The President and Presidium. Bundesrat (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 11 квітня 2020.
  10. Landtag of Schleswig-Holstein. Daniel Günther. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 10 липня 2021.
  11. CDU-Landeschef Liebing verzichtet auf Kandidatur [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] Die Welt, 28 October 2016.
  12. Board of Trustees [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] Schleswig-Holstein Musik Festival.
  13. Maria Stöhr (6 December 2018), Kampf um die Merkel-Nachfolge: Wer wählt wen? [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Der Spiegel.
  14. Claudia Henzler (Februar 26, 2020), Kandidaten für den CDU-Parteivorsitz: Südwest-CDU für Merz als Parteichef [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Süddeutsche Zeitung.
  15. Stefan Böhnke (April 12, 2021), Günther zur Kanzlerkandidatur: Laschet der "richtige Kandidat" [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] Norddeutscher Rundfunk.
  16. Daniel Günther zum zweiten Mal Vater. Lübecker Nachrichten, 14. Oktober 2018, S. 7.

Посилання

[ред. | ред. код]