Перейти до вмісту

Дарайсун-Годен-хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дарайсун-Годен-хан
монг. ᠳᠠᠷᠠᠶᠢᠰᠤᠩ ᠬᠦᠳᠡᠨ ᠬᠠᠭᠠᠨ
Народився1520(1520)
Помер1557
Монголія
Національністьмонгол
Титулкаган Монголії
ПосадаКаган
Термін1547—1557 роки
ПопередникБоді-Алаґ-хан
НаступникТумен-Дзасагту-хан
РідЧингізиди
БатькоБоді-Алаґ-хан
Діти4 сина

Дарайсун-Годен-хан або Годан-хан (15201557) — 22-й великий каган Монгольського ханства в 15471557 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з гілки Хубілаїдів династії Чингізидів. Старший син кагана Боді-Алаґ-хан. У 1547 році після смерті батька успадкував трон. Спочатку прагнув об'єднати західні та східні тумени Східної Монголії, втім, побоюючись впливового родича Алтина, володаря туметів у південній Монголії, був змушений проводити політику мирного співіснування. Невдовзі після сходження на трон на вимогу Алтана надав тому титул шитну-хана (малого хана). Разом з тим не зміг скористатися розпадом Халхи після смерті Ґерсенджі-тайджі — на держави Ясагту-ханів, Тушету-ханів і Сечен-ханів.

Зі зростанням впливу Алтин-хана, Дарайсун був обмежений владою над чахарами. Дарайсун-Годен-хан вступив у боротьбу з Алтин-ханом. Останній змусив Дарайсун-Годен-хана бігти зі своїх кочовищ на схід, за Великий Хінган і осів біля Ляодунського півострова (кордону з Китаєм). У 1551 році Дарайсун-Годен-хан уклав мирний договір з Алтин-ханом, за яким визнавав його лідерство в монгольському світі і відмовився на його користь від титулу «Годен-хан». Втім більшість монгольської знаті продовжувала визнавати Дарайсун-хана як великого кагана. Ця ситуація остаточно призвела до розпаду держави на окремі ханства. Помер у 1557 році. Йому спадкував старший син Тумен-Дзасагту-хан.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Weiers, Michael (ed.) (1986): Die Mongolen. Beiträge zu ihrer Geschichte und Kultur. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft: 379—411
  • Ариунгуа H. XIV—XVI зууны Монгол-Хятадын харилцаа. УБ., 1996.
  • Di Cosmo, Nicola, and Dalizhabu Bao (2003): Manchu-Mongol relations on the eve of the Qing conquest: a documentary history. Leiden: Brill.