Перейти до вмісту

Армен Дарбінян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дарбінян Армен Размікович)
Армен Дарбінян
вірм. Արմեն Ռազմիկի Դարբինյան
Прапор
Прапор
6-й Прем'єр-міністр Вірменії
10 квітня 1998 — 11 червня 1999 року
Президент: Роберт Кочарян
Попередник: Роберт Кочарян
Наступник: Вазген Саргсян
Прапор
Прапор
Міністр фінансів та економіки Вірменії
червень — листопад 1999 року
Прем'єр-міністр: Вазген Саргсян
Президент: Роберт Кочарян
Попередник: Едуард Сандоян
Наступник: Вардан Хачатрян
травень 1997 — квітень 1998 року
Прем'єр-міністр: Роберт Кочарян
Президент: Левон Тер-Петросян
Попередник: Левон Бархударян
Наступник: Едуард Сандоян
 
Народження: 23 січня 1965(1965-01-23) (60 років)
Ленінакан, Вірменська РСР, СРСР СРСР
Національність: Вірменин
Країна:  СРСР
 Вірменія Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Ступінь: доктор економічних наук[d]
Нагороди:
Орден Дружби (Російська Федерація) Order "For Merit to the Fatherland" медаль Мовсеса Хоренаці

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Арме́н Ра́змікович Дарбіня́н (вірм. Արմեն Ռազմիկի Դարբինյան; нар. 23 січня 1965) — вірменський політичний і державний діяч. Член-кореспондент Національної академії наук Республіки Вірменії, доктор економічних наук, професор.

Біографія

[ред. | ред. код]
  • У 19811986 роках навчався та закінчив економічний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.
  • 1986—1989 — аспірант МДУ. Кандидат економічних наук.
  • 1989—1992 — представництво Вірменії у Москві, фахівець економічного відділу, заступник начальника управління й начальник управління економічної політики. Повноважний представник Республіки Вірменія у Міждержавній комісії із врегулювання питань зовнішнього боргу СРСР.
  • 1992—1994 — генеральний директор Вірменського об'єднання зовнішньої торгівлі «Вірменінторг».
  • 1994—1997 — перший заступник голови Центрального банку Вірменії.
  • 1997—1998 — міністр фінансів та економіки.
  • 1998—1999 — прем'єр-міністр Вірменії.
  • Червень-листопад 1999 — міністр економіки Вірменії.
  • З 2000 — співголова Опікунської ради Російсько-Вірменського (Слов'янського) університету й голова Ради опікунів громадської організації «Міжнародний центр розвитку людини» (Єреван).
  • З 2001 — ректор Російсько-Вірменського (Слов'янського) державного університету.
  • 2005 року захистив у Москві докторську дисертацію на тему «Модель економічного розвитку: вибір Вірменії»[1].
  • З 2005 — член Експертної ради Рахункової палати Російської Федерації.
  • З 2006 — член Експертної ради Російського агентства міжнародної інформації «РИА Новости».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль Мовсеса Хоренаці (вересень 2009) — за багаторічну й добросовісну трудову діяльність, з нагоди 18-річчя з дня проголошення незалежності Вірменії.
  • Орден Дружби (Росія, 2010) — за значний внесок до зміцнення дружби й співробітництва націй та народностей, високі досягнення в розвитку економічного й наукового потенціалу Росії, за особливо плідну діяльність зі зближення та взаємного збагачення культур націй і народностей, зміцнення миру та дружніх відносин між державами[2]
  • Медаль «За заслуги перед Калінінградською областю» (3 листопада 2009) — за заслуги з налагодження економічних, наукових, освітніх і культурних зв'язків Калінінградської області Російської Федерації та Республіки Вірменії.
  • Медаль ім. Ф. Нансена (2005) — за збереження громадсько-політичних, гуманітарних принципів, за науково-викладацьку діяльність, а також за діяльність, спрямовану на засудження геноциду вірменів.
  • Пам'ятна медаль «Міністерства освіти й науки» (2006) — за внесок до розвитку освіти й науки.
  • Міжнародна нагорода ім. Сократа (Оксфордський університет, 12 березня 2006) — за особистий внесок до інтелектуального розвитку сучасного суспільства.
  • Визнаний «молодою людиною року» за підсумками опитування, проведеного газетою «Новий час» серед журналістів Вірменії, Грузії та Азербайджану (1998)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бібліотечний каталог російських та українських дисертацій. Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 20 травня 2013.
  2. Медведєв вручив нагороди керівництву Російсько-Вірменського (Слов'янського) університету

Посилання

[ред. | ред. код]