Дарчий наділ
Зовнішній вигляд
Да́рчий наді́л — ділянка землі, яку поміщики безкоштовно передавали селянам під час проведення селянської реформи 1861.
В Україні дарчі наділи отримали близько 100 тис. т. зв. ревізьких душ. За розміром дарчий наділ не перевищував 1 десятину і тому не міг забезпечити при тогочасному рівні техніки та врожайності прожиткового мінімуму середній селянській родині. Більшість селян, що отримали дарчі наділи, змушені були за безцінь працювати на поміщиків.
- Т. І. Лазанська. Дарчий наділ [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 293. — ISBN 966-00-0405-2.
- Скребицкий А. И. Крестьянское дело в царствование императора Александра II, т. 1—4. Бонн-на-Рейне, 1862—68; Крестьянская реформа в России 1861 года. Сборник законодательных актов. М., 1954;
- Федоров В. А. Падение крепостного права в России. Документы и материалы, вып. 1—3. М., 1966—68; *Зайончковский П. А. Отмена крепостного права в России. М., 1968.