Дах (фільм)
Дах | |
|---|---|
| рос. Крыша | |
| Жанр | документальний фільм |
| Режисер | Сергій Буковський |
| Оператор | Володимир Кукоренчук |
| Кінокомпанія | Українська студія хронікально-документальних фільмів, об'єднання "Автопортрет" |
| Тривалість | 20 хвилин |
| Мова | російська, українська |
| Країна | Україна (УРСР) |
| Рік | 1989 |
"Дах" (рос. "Крыша") — український радянський російськомовний кольоровий документальний фільм, відзнятий на Українській студії хронікально-документальних фільмів у 1989 році.[1][2] Яскравий зразок критичної школи української документалістики (1987 — 1995).[2] Другий фільм режисера Сергія Буковського.[2]
Фільм показує життя людей у інституції, яка є притулком для людей з інвалідністю, з елементами трудового табору, розташованій у колишньому монастирі на Волині.[2]
Дослідник кіно, візуальної культури та публіцист Олексій Радинський[3] стверджує, що місце дії фільму довго сприймалася як метафора Радянського Союзу в цілому. Але місця подібні цьому існували не лише у СРСР, а й у інших країнах. У європейській культурі образи таких інституцій, як притулок для виключених, в'язниця, виправний табір, монастир мають спільне значення — вони виникають з потреби суспільства дати собі раду з тими, хто не пасує до норм та стандартів.
|
Отже, притулок, зображений у фільмі "Дах", є не винятковою радянською "девіацією", а радше наслідком хворобливої модернізації радянського суспільства, що часом надто буквально сприймало запозичені з західної традиції взірці. | 
|
— Олексій Радинський | ||
Конкретна ж критика радянської влади полягає у зображенні дисфункційної соціалістичної держави, яка не може забезпечити мінімальний добробут тим, хто його найбільше потребує.[2]
"Дах" вийшов на DVD у 2013 році у рамках збірки "Щаблі демократії. Критична школа української документалістики 1987–1995", виданої Національним центром Олександра Довженка. До неї увійшли п'ять фільмів. Окрім, власне, "Даху", туди увійшла іще одна стрічка Сергія Буковського "Завтра свято" (1987), а також "Стіна" (1988), "Щаблі демократії" (1992), "Прощавай, кіно!" (1995). Збірку було презентовано 26 березня 2014 року в рамках 11-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.[4]
- Радинський О. Щаблі демократії. Критична школа української документалістики 1987 — 1995. — К.: Національний центр Олександра Довженка, 2013. — 12 с.
- Фільм на YouTube-каналі режисера Сергія Буковського
- Презентація DVD-збірки "Щаблі демократії" 26 березня 2014 року (Vimeo) [Архівовано 30 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Bukovsky Film (8 квітня 2016), «Крыша», архів оригіналу за 30 квітня 2019, процитовано 30 квітня 2019
- ↑ а б в г д Радинський, Олексій (2013). Щаблі демократії. Критична школа української документалістики 1987 — 1995 (укр.) . К.: Національний центр Олександра Довженка. с. 4, 6, 12. ISBN 978-966-97362-3-9.
- ↑ Радинський Олексій. Платформа. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ ЩАБЛІ ДЕМОКРАТІЇ. www.dovzhenkocentre.org (укр.) . Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
