Дванадцять страв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Двана́дцять страв — набір визначених страв, приурочений до святкового частування з нагоди певних християнських свят в Україні. Найвідомішими є дванадцять страв на Святвечір. У християнській традиції страви символізують дванадцять апостолів.

Раніше їжа була тісно пов'язана з духовним життям людей. Практично кожному святу — і релігійному, і тому, яке залишилося з язичницьких часів, — відповідав свій набір страв. На різдвяному столі обов'язковими були дванадцять страв, включаючи узвар (компот із сухофруктів) і кутю (кашу зі злакових зерен), млинці чи вареники на масницю, яйця й паски на Великдень, мед і яблука на Спаса й інше. Існувало безліч обрядів і повір'їв, пов'язаних із їжею. Наприклад, на хрестини варили пшоняну кашу в горщику. Потім розігрувалася сценка продажу горщика, і той, хто вносив найбільшу кількість грошей на хрестини, мав право розбити горщик. Вірили, що це сприятиме тому, що дитина буде рости здоровою та щасливою. Гості вважали за честь покуштувати обрядову їжу й узяти на спомин черепок. Традиційно вважається, що страви мають бути пісними. Їхні назви та склад дещо відрізняються залежно від регіону України[1].

Різдвяні дванадцять страв

[ред. | ред. код]

Найголовнішими обрядовими стравами на Святий вечір є кутя й узвар. Решта страв можуть сильно змінюватися залежно від регіону і традицій родини. Найголовнішою вимогою є те, що страви повинні бути пісними, оскільки Святий вечір припадає на останній день пилипівського посту.

Страви, що готуються на Святвечір:

  1. Кутя;
  2. Узвар;
  3. Голубці;
  4. Горох;
  5. Вареники з сливами та грушками, вишнями та черешнями;
  6. Мариновані гриби;
  7. Грибова юшка;
  8. Риба смажена чи заливна;
  9. Борщ із вушками;
  10. Борщ пісний з карасями та грибами;
  11. Капусняк, затертий олією та пшоном;
  12. Квасоля;
  13. Млинці (до борщу);
  14. Маринований оселедець;
  15. Тушкована капуста з грибами;
  16. Гречана каша;
  17. Пшоняна каша з грибною приправою на олії;
  18. Пироги пісні з капустою, з сливами, з грушами тощо;
  19. Салат із буряка й чищеного оселедця;
  20. Салат із квашених огірків чи капусти й цибулі, заправлений олією;
  21. Пампушки;
  22. Калачі;
  23. Фаршировані буряки;
  24. Городина (морква, буряки, капуста), яблука, груші, сливи (інколи квашені);
  25. Гриби;
  26. Шулики з медом;
  27. Січеники з гороху;
  28. Різдвяні зірочки;
  29. Деруни (Закарпаття);
  30. Часник;
  31. Галамбець (Закарпаття);
  32. Краплики до пісного борщу (Івано-Франківщина)

Існує певна послідовність споживання страв на Святвечір. Спочатку їдять кутю, а потім голубці, вареники, смажену рибу, капусту й інше, і запивають узваром[2]. За звичаєм, діти носять вечерю, наприклад, хрещеним батькам, а також бабусі й дідусеві[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тетяна Войтю (5 січня 2021). Кутя та узвар. Які страви можна приготувати на Святвечір. suspilne.media (укр.). АТ «НСТУ». Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  2. Воропай О. «Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис». — К.: «Оберіг», 1993. — С. 53
  3. «Великий тлумачний словник сучасної української мови» Київ 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]