Дверне клепало
Клепа́ло або сту́кальце, стука́чка, грю́кальце[1][2], дверний молоток (росіянізм) — зовнішнє знаряддя на дверях, призначене для людей, що перебувають за межами будинку, сповіщати стуком господарів про свою присутність і бажання увійти у приміщення. Виготовляється з металу і зазвичай має форму кільця, молоточка чи вигляд певної фігурки, якою стукають об закріплену на дверях металеву частину клепала.
У добу середньовіччя і Ренесансу майстри перетворили дверні клепала на маленькі витвори мистецтва. Перші відомі клепала датуються раннім середньовіччям і мали форму молоточка. Згодом для стукалець запозичили форму антаби[pl], дверної ручки у вигляді левової голови з кільцем. Ще одним популярним мотивом була рука, яка б'є м'ячем у двері.
Орнамент дверей і клепал мав стати вираженням статків і соціального становища власника[3].
У новітню добу стукальця замінив електричний дзвінок. Відтак клепала виконують виключно декоративну функцію.
Німецький професор, орнаменталіст Франц Меєр виділив три види стукачок: «кільце» (антаба), «молоток» та орнаментована частина, яка могла набути форми тварини чи іншої фігури[4]. Високий попит на антикварні клепала на початку ХХ століття спричинив появу кованих версій[5].
-
Залізне клепало XV—XVI століть у Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк)
-
«Кільце милосердя» на соборі святої Марії. Аугсбург.
-
Клепало у формі руки в Іспанії
-
Клепало у Венеції
-
Клепало у будинку Бенам, Іран
-
Антаба у формі левової голови в бібліотеці Рачинського
- ↑ Стукачка, стукальце, грю́кальце [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] // Кримський А., Єфремов С. Російсько-український академічний словник, 1924–1933 [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.]. Друге видання. — К., 2007. — С. 767.
- ↑ Клепало [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] // Андрусишин К., Крет Я. Українсько-англійський словник, 1955.
- ↑ Ursula Mende. Die Türzieher des Mittelalters. Deutscher Verlag für Kunstwissenschaften, Berlin 1981, ISBN 3-87157-086-9
- ↑ Franz Sales, Meyer (1896). texts A Handbook Of Ornament: With Three Hundred Plates, Containing About Three Thousand Illustrations Of The Elements, And The Application Of Decoration To Objects. B. T. Batsford. с. 408—410. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ Atlee Barber, Edwin (January 1910). Old Door-Knockers. Bulletin of the Pennsylvania Museum. 8 (29): 5—9. doi:10.2307/3793788. JSTOR 3793788.