Перейти до вмісту

Двигун викривлення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Двигун викривлення
Зображення
Персонаж твору Зоряний шлях: Оригінальний серіал, Demons of Air and Darknessd, What Judgments Comed, Harbingerd, Federationd, Articles of the Federationd, This Gray Spiritd, A Singular Destinyd, Reap the Whirlwindd, Infectiond, Cathedral[d], Warpathd, Avatar, Book Oned, Avatar, Book Twod, In Tempest's Waked, Synthesis[d], The Two-Front Ward, All Good Things…d, Розбиті шматки[1], Клітка[d][2], Ця надія - це ти, частина 1 (Дискавері)[3] і Померти в зусиллях (Дискавері)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша поява Острови космосу Редагувати інформацію у Вікіданих
З вигаданого світу всесвіт «Зоряного шляху»d Редагувати інформацію у Вікіданих
Першовідкривач або винахідник Zefram Cochraned[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Медіафраншиза Зоряний шлях Редагувати інформацію у Вікіданих
Візуалізація поля викривлення. Корабель міститься у бульбашці нормального простору.

Двигу́н ви́кривлення (Деформаці́йний двигу́н, англ. warp drive) є гіпотетичним засобом для руху в космосі зі швидкістю, вищою швидкість від світла. Зореліт споряджений двигуном викривлення може рухатися зі спостережуваною швидкістю, що на декілька порядків перевищує швидкість світла в обхід релятивістської проблеми уповільнення часу. Різні види цих вигаданих двигунів об'єднує спільний принцип: замість розганяти транспорт, двигун скорочує сам простір між транспортом і ціллю[6].

Такий тип двигуна часто згадується у науково-фантастичних творах на зразок «Зоряного шляху», яким і популяризований.

На відміну від багатьох інших вигаданих надсвітлових технологій, таких як «стрибковий двигун» або телепортація, двигун викривлення не використовує миттєве переміщення між двома точками. Технологія створює бульбашку нормального часо-просторового континууму, що оточує корабель (на відміну від використання інших реальностей та вимірів з іншими фізичними законами, наприклад гіперпростору в «Зоряних війнах», «Зоряній брамі», «Вавилоні 5» та «Туманності Андромеди»). Отже, космічний корабель, летючи на швидкості викривлення (варп-швидкості) може продовжувати взаємодіяти з об'єктами у «нормальному просторі»[7][8].

Історія концепції

[ред. | ред. код]

Загальну ідею роботи варп-двигуна описав Джон В. Кемпбелл у романі «Острови космосу» (1957)[9][10]. Але вперше термін «космічний варп-двигун» зустрічається в «Брамі до темряви» (1949) Фредріка Брауна. Фантастикознавча книга «Brave New Words: The Oxford Dictionary of Science Fiction» згадує також безіменне оповідання 1941 року, де «викривлення» описується в контексті космічної подорожі. Втім, згадки «вигину або викривлення» простору, що полегшує подорож, можна відшукати в творах ще середини 1930-х років, наприклад, «Кометники» Джека Вільямсона (1936)[11].

Варп-двигун є однією з основ франшизи «Зоряний шлях». Творець серіалу, Джин Родденберрі, прагнув зробити так, щоб персонажі в кожному епізоді за короткий термін опинялися в іншому віддаленому місці, для чого й придумав науковоподібне пояснення надсвітлового руху. У першому пілотному епізоді оригінального серіалу, «Клітка», він згадується як «гіпердвигун», а капітан Пайк називає швидкість досягнення планети Талос IV «викривленням часу, фактор 7». Варп-двигун у «Зоряному шлясі» є однією з найбільш деталізованих вигаданих технологій. Він бере енергію від анігіляції матерії та антиматерії. Перевищення швидкості світла здебільшого називається «варп-фактором» і вимірюється в коефіцієнтах, які з часом змінювалися. Наприклад, перевищення в 64 рази називалося в оригінальному серіалі «варп-фактор 4», але в «Наступному поколінні» показники змінилися. Незмінною лишається максимальна й недосяжна швидкість «варп 10» — миттєве досягнення цілі[12].

Можливості реалізації

[ред. | ред. код]

Теоретичне обґрунтування рішення проблеми руху на надсвітлових швидкостях, що модулює основи двигуна викривлення, було сформульовано фізиком Мігелем Алькуб'єрре у 1994 році. Використання так званої Бульбашки Алькуб'єрре передбачає розширення простору позаду зорельота та стиснення попереду, тоді як сам зореліт перебуватиме в «бульбашці» нормального простору. Подальші розрахунки показали, що така модель потребує негативної маси, існування якої дослідницько не підтверджено, і недосяжної кількості енергії. Тим не менш, подальші дослідження показали, що використання негативної маси і енергії можна зменшити, хоча необхідна енергія, як і раніше, на багато порядків перевершує усю, що може виробити людство. Попередні дослідження за такою технологією 2013 року розпочали вчені з центру NASA[13].

Крім того, в NASA продовжується пошук нових концептуальних ідей варп-двигуна[14]. Німецький фізик Ерік В. Ленц у 2021 році опублікував статтю, де описав можливість не використовувати негативну масу за умови застосування «бульбашки» як солітона[15]. Головними проблемами лишається стабільність «бульбашки», бо якщо її навіть вдасться створити, деформація простору-часу швидко врівноважиться і зникне або згорнеться у центральну точку; а також керованість зорельота при надсвітловому польоті[16]. При колапсі «бульбашки» повинні виникати гравітаційні хвилі, подібні до тих, що виникають при злитті нейтронних зірок або чорних дір[17].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ References // https://memory-alpha.fandom.com/wiki/Broken_Pieces_(episode)?oldid=2478862#References
  2. ↑ References // https://memory-alpha.fandom.com/wiki/The_Cage_(episode)?oldid=2478189#References
  3. ↑ References // That Hope Is You, Part 1 (episode) | Memory Alpha | Fandom
  4. ↑ References // Die Trying (episode) - Memory Alpha, the Star Trek Wiki
  5. ↑ Star Trek Concordance — Ballantine Books, 1976. — P. 142. — ISBN 0-345-25137-7
  6. ↑ SFE: Space Warp. sf-encyclopedia.com. Процитовано 27 лютого 2025.
  7. ↑ Minami, Yoshinari (2011). Field Propulsion System for Space Travel: Physics of Non-Conventional Propulsion Methods for Interstellar Travel (вид. 1st ed). SAIF Zone: Bentham Science Publishers. с. 58. ISBN 978-1-60805-270-7.
  8. ↑ Author, CJ Miozzi Legacy (18 червня 2014). 5 Faster-Than-Light Travel Methods and Their Plausibility. The Escapist (амер.). Процитовано 27 лютого 2025.
  9. ↑ Gardiner, J. (1 січня 2008). Warp Drive - From Imagination to Reality. Journal of the British Interplanetary Society. Т. 61. с. 353—357. ISSN 0007-084X. Процитовано 27 лютого 2025.
  10. ↑ Ash, Brian (1977). The Visual Encyclopedia of Science Fiction (англ.). Harmony Books. с. 77. ISBN 978-0-517-53174-7.
  11. ↑ Ash, Brian (1977). The Visual Encyclopedia of Science Fiction (англ.). Harmony Books. с. 212, 268. ISBN 978-0-517-53174-7.
  12. ↑ Dodds, Alice Rose (10 червня 2022). Star Trek’s Warp Drive Technology, Explained. Game Rant (англ.). Процитовано 27 лютого 2025.
  13. ↑ CBS News: Scientists say "warp drive" spaceships could be feasible. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 22 вересня 2012.
  14. ↑ Інженери запропонували першу потенційно реальну модель варп-двигуна. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  15. ↑ Lentz, Erik W (8 квітня 2021). Breaking the warp barrier: hyper-fast solitons in Einstein–Maxwell-plasma theory. Classical and Quantum Gravity. Т. 38, № 7. с. 075015. doi:10.1088/1361-6382/abe692. ISSN 0264-9381. Процитовано 27 лютого 2025.
  16. ↑ Варп-двигуни допоможуть людству у пошуку іншопланетян — як вони працюють?. ITC.ua. 27 червня 2024. Процитовано 27 лютого 2025.
  17. ↑ Burlaka, Olexandr (19 червня 2024). Чи можливо виявити варп-двигун. Universe Space Tech (укр.). Процитовано 27 лютого 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Двигун_викривлення&oldid=44765306