Дворянський позиковий банк
Дворянський позиковий банк — перший у Росії банк. Заснований у 1754 указом Єлизавети Петрівни для надання позик представникам дворянського стану. У 1786 перетворений на Державний позиковий банк[1].
Банк був утворений за Указом від 13 травня 1754[2], опублікованому 23 червня 1754. Спочатку банк надавав позички розміром до 10 000 під 6%[3]. Початковий капітал банку становив 750 000 рублів. Під час правління Катерини II капітал збільшено до 6 млн рублів[3].
З 1756 почав надавати позики дворянам-землевласникам Ліфляндії та Естляндії, з 1776 - білоруським, а з 1783 - малоросійським дворянам. Більшість цих позик не було повернено, що призвело до втрати капіталу банку та втрати вкладів осіб та установ, які довірили йому вільні кошти[1].
В 1769 капітал Дворянського позикового банку поповнений Асигнаційним банком на суму в 300 000 рублів[3]. Надалі Асигнаційний банк продовжував поповнювати капітал Дворянського банку до закриття останнього. Починаючи з 1770 почав приймати вклади з виплатою до 5% річних[3].
За Катерини II банк займав будівлю Пробірної палати, знесену в 2008. У 1782 передані пасиви Купецького банку, що припинив існування.
Ліквідовано в 1786, капітали передано у Державний позиковий банк.
- ↑ а б Ханин Г.И. Надо ли восхищаться Екатериной II? (Окончание) // Всероссийский экономический журнал ЭКО. — 2011. — Вип. 4 (442) (5 листопада). — С. 169–183. — ISSN 0131-7652. Архівовано з джерела 4 грудня 2023.
- ↑ Елизавета Петровна. Об учреждении Государственного Заемного Банка; о порядке выдачи из оного денег и о наказании ростовщиков // Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. — СПб. : Типография II отделения Собственной Его Императорского Величества канцелярии, 1830. — Т. XIV, 1754—1757, № 10235 (5 листопада). — С. 87—94. Архівовано з джерела 31 січня 2016.
- ↑ а б в г Дворянский заемный банк, банк для дворянства (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 18 травня 2012.