Перейти до вмісту

Девлетшах-хатун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Девлетшах-хатун
осман. سلطان خاتون
Народилася
Кютаг'я
Померла1414(1414)
Бурса
ПохованняБурса Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоОсманська імперія
Діяльністьаристократка Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулпринцеса Редагувати інформацію у Вікіданих
Посада
Конфесіяіслам
БатькоSüleyman of Germiyand Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зБаязид І Блискавичний
ДітиІса-челебі, Муса

Девлетшах-хатун (тур. Devletşah Hâtûn, осман. سلطان خاتون; ? — 1414[1]) — дружина османського султана Баязида I, дочка правителя Герміяна Сулеймана[en] і Абіде Мутаххари-хатун, дочки султана Валада і онуки Джалаладдіна Румі.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Девлетшах-хатун народилася в місті Кютаг'я, після розвалу сельджуцької тюркської держави в Анатолії. Її батько другий правитель Гермійського князівства Сулейман-шах. Його дружиною і матір'ю Девлет-хатун була Мутахара-хатун, дочка султана Валада, сина Джалаладдіна-і Румі[2]. В дитинстві майбутня дружина другого і мати третього султана Османської імперії захоплювалася вишиванням. Мутахара-хатун, мати Девлетшах-хатун, намагалася дати освіту своїй дочці, але батько всіляко перешкоджав цьому, тому до дівчинки рідко приходили вчителі. Це було небезпечно і трималося в таємниці[3]. Держава Герміяна, яка розривалася між двома потужними урядами, такими як Караман і Османська імперія, завжди була відкрита для атак цих двох могутніх держав. Сулейман Шаха дуже непокоїло складне становище своєї держави. Він бачив всю складність і небезпечність ситуації[4]. До того ж не мав дружніх стосунків ні з Караманською державою, ні з Османською Імперією. До держави Герміяна правитель Карамана ставився досить вороже. Тому, щоб запобігти нападу з боку останнього, Сулейман-шах вирішує зблизитися і встановити родинні зв'язки з Османською імперією, шляхом видачі своєї доньки в шлюб із сином Мурадом І Баязидом І Блискавичним. Ще досить юна для шлюбу Делетшах намагалася вмовити, а потім і перешкодити батькові, але все даремно.

Сулейман Шах зі своїм прибічником Чемалдіном Ісааком Факіхом без делегації вирушає до Мурада I. Прибувши до падишаха, Сулейман-шах вручив йому щедрі подарунки. Після цього султан Османської імперії Мурад І прийняв пропозицію одруження його сина з Девлетшах. Для того, щоб привести наречену, вони вирушили в Кютаг'ю з понад трьома тисячами осіб супроводу. Деякі з них складалися з солдатів-охоронців, які здавали міста, надані в якості посагу. Сулейман-шах вирішив влаштував весілля і в Кютаг'ї. Свято було неймовірної пишноти і розмаху. Воно тривало більше тижня. Після гучного свята, отримання подарунків і посагу нарешті наречена Девлетшах була передана уже законному чоловікові Баязиду І Блискавичному. Згодом подружжя покинуло Кютаг'ю. У 1381 році відбулося ще й османське весілля пари. Воно було ще більш видовищним. На весілля були запрошені правителі Єгипту і навколишньої Анатолії[5]. Згодом, вже після османського весілля, османи почали розміщувати своїх солдатів у державі Герміяна і сприймати її як посаг. Сулейман Шах в боротьбі проти цього поклав свою голову. Про життя Девлетшах у шлюбі даних не збереглося. Вважається, що вона мати Іси Челебі та Муси Челебі (пом. 1402). Померла у Бурсі у 1414 році. За словами Ч. Улучая, її поховання знаходиться неподалік Зеленої мечеті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sakaoğlu, 2015.
  2. Sakaoğlu, 2015, s. 76.
  3. Lowry, 2012, p. 153.
  4. Alderson, 1956, XXIV (прим. 9)
  5. Peirce, 1993, p. 52.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Akyıldız, Ali. Valide Sultan // Islam Ansiklopedisi. — İslâm Araştırmaları Merkezi, 2012. — Vol. 42. — P. 494—499.
  2. Alderson, Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxf.: Clarendon Press, 1956.
  3. Lowry, Heath W. The Nature of the Early Ottoman State. — SUNY Press, 2012. — 197 p. — ISBN 0791487261, 9780791487266.
  4. Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford: Oxford University Press, 1993. — 374 p. — ISBN 0195086775, 9780195086775.
  5. Sakaoğlu, Necdet. Bu mülkün kadın sultanları. — İstanbul: Oğlak Yayıncılık, 2015. — 574 p. (тур.)
  6. Uluçay, M. Çağatay. Türk Tarih Kurumu yayınları. — Türk Tarih Kurumu Basımevı, 1980.
  7. Uluçay, M. Çağatay. Padişahların kadınları ve kızları. — Türk Tarih Kurumu Basımevı, 1985. — 220 p.
  8. Harris, Jonathan, The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press, 2010. ISBN 978-0-300-11786-8
  9. Imber, Colin, The Ottoman Empire. London: Palgrave/Macmillan, 2002. ISBN 0-333-61387-2
  10. Encyclopædia Britannica. Mehmed I (англ.). Encyclopædia Britannica Online (2010).