Перейти до вмісту

Девід Грейнджер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Девід Грейнджер
Народився15 липня 1945(1945-07-15)[1][2][3] (79 років)
Джорджтаун, Гаяна
Країна Гаяна
Діяльністьполітик, письменник
Alma materУніверситет Гаяни, Університет Каліфорнії, Королівський коледж і Університет Вест-Індії
ПосадаMember of the National Assembly of Guyanad і Список президентів Гаяни
Військове званнябригадний генерал
ПартіяНародний національний конгрес Гаяни і A Partnership for National Unity – Alliance for Changed[4]

Девід Артур Грейнджер (англ. David Arthur Granger, нар. 15 липня 1945, Джорджтаун, Британська Гвіана) — військовий і політичний діяч Гаяни, президент Гаяни з 16 травня 2015 року по 2 серпня 2020 року. Був радником з національної безпеки у 1990—1992 роках, лідер опозиції в Національній асамблеї Гаяни у 2012—2015 роках. Був кандидатом у президенти від опозиційної коаліції на загальних виборах у листопаді 2011 року, але зазнав поразки.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Грейнджер народився в Джорджтауні, здобув освіту в Королівському коледжі Гаяни, елітній і престижній школі, в якій до нього навчалися колишні президенти Форбс Бернем і Чедді Джаган, вчені Волтер Родні і Руперт Рупнарайн. Після закінчення Королівського коледжу він вступив до Коледжу кадетського корпусу королеви і в 1965 році вступив до Сил оборони Гаяни (GDF) як офіцер-курсант. Уже в наступному році він отримав чин другого лейтенанта та був направлений на навчання до військового коледжу в Нігерії. Далі він підвищував кваліфікацію у військових навчальних закладах Бразилії та Великої Британії.

В 1979 в чині бригадира Грейнджер був призначений головнокомандувачем армії Гаяни[5].

В 1990 обійняв посаду радника президента з національної безпеки, а в 1992 вийшов у відставку[6]

Грейнджер в тому ж році заснував газету Guyana Review і став її відповідальним редактором. Він публікував статті на військові, історичні та соціальні теми.

В 2011 році Грейнджер став кандидатом опозиційної партії Народний національний конгрес на посаду президента країни, але за результатами парламентських виборів програв голосування представнику правлячих сил Дональду Рамотару та очолив парламентську опозицію[7][8].

В 2015 році в результаті дострокових парламентських виборів, через вотум недовіри, винесений Рамотару, ННК здобув перемогу, а Грейнджер був обраний новим президентом[9].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Грейнджер був обраний головою Історичного товариства, Товариства спадщини Гаяни, Гільдії випускників Університету Гаяни і шахової федерації Гаяни. Він був також членом Ради Університету Гаяни, Асоціації карибських істориків, Асоціації досліджень Карибського басейну, Асоціації преси Гаяни, фонду книг Гаяни, а на середину 2010-х членом Гайянського легіону і Опікунської ради Фонду ветеранів Гаяни.

Публікації

[ред. | ред. код]

Грейнджер є автором досліджень з питань національної оборони й громадської безпеки, зокрема, монографій і статей: National Defence: A Brief History of the Guyana Defence Force, 1965—2005; Public Security: Criminal Violence and Policing in Guyana; and Public Policy: The Crisis of Governance in Guyana; Five Thousand Day War: The Struggle for Haiti's Independence, 1789—1804; The British Guiana Volunteer Force, 1948—1966; The Guyana National Service, 1974—2000; The Guyana People's Militia, 1976—1997; The Queen's College Cadet Corps, 1889—1975; Guyana's Coinage, 1808—2008; The Era of Enslavement, 1638—1838; The Village Movement, 1839—1889.

Нагороди

[ред. | ред. код]
Грейнджер і президент Бразилії Ділма Руссефф, 2015.

Грейнджер є володарем трьох національних нагород: медалей за боєздатність (1976) і за військову службу (1981) та Зірки за видатну військову службу (1985).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Грейнджер одружений з Сандрою, уродженою Чан-A-Сью, і має двох дочок.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. APPROVED LISTS OF CANDIDATES
  5. DeRouen, Karl R.; Uk Heo (2005). Defense and Security: A Compendium of National Armed Forces and Security Policies. ABC-CLIO Ltd. с. 117. ISBN 978-1-85109-781-4. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 17 березня 2018. Between 1990 and 1992, the policy-making framework was expanded with the creation of the position of national security adviser to the president. Brigadier David Granger, a one-time GDF force commander, was named Guyana's first national security adviser. Following his election in October 1992, however, President Cheddi Jagan abolished the position.
  6. Stabroek staff (1 жовтня 2010). Granger denies 1973 ballot box allegation. Stabroek News. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 27 жовтня 2010. Granger retired from military service in 1992, after serving as National Security Adviser to the President and as Commander of the GDF. During his military service, Granger served as planning officer for the establishment of the Guyana National Service and the Guyana People’s Militia, and he also led military delegations to Brazil, Cuba, Germany, Guinea, North Korea, Somalia and Yugoslavia. Granger received the Military Service Star; the Military Service Medal; the Efficiency Medal; the Border Defence Medal; and other service awards.
  7. Stabroek editor (29 вересня 2010). Breaking News: David Granger nominated by PNCR group to be party’s presidential candidate. Stabroek News. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 27 жовтня 2010. Retired army brigadier David Granger tonight confirmed a report on Capitol News that he had been nominated by a PNCR group to be the party’s presidential candidate at the 2011 general elections and he has accepted the nomination.
  8. Group in Diaspora formed to support David Granger. Kaieteur News. 26 жовтня 2010. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 27 жовтня 2010. A group of Guyanese in North America has formed what its members call ‘Guyanese United For Change’, (GUFC), and has announced its support for Retired Brigadier David Granger’s bid for presidential candidate of the People’s National Congress Reform.
  9. Neil Marks, «Guyana swears in new president after multiracial bloc wins vote» [Архівовано 20 травня 2015 у Wayback Machine.], Reuters, 16 May 2015.