Перейти до вмісту

Девід Деніелс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Девід Деніелс
Основна інформація
Дата народження12 березня 1966(1966-03-12)[1] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСпартанбург, Південна Кароліна, США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1992 — тепер. час
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівак, оперний співак, вокальний педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаУніверситет Мічигану (1992), University of Cincinnati – College-Conservatory of Musicd (1990) і Paul M. Dorman High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіGeorge Shirleyd і Drew Minterd Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосконтратенор Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера, пісенька і ораторія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Мічигану Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиEMI Classicsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Деніелс.

Девід Деніелс (англ. David Daniels; нар. 12 березня 1966(1966березня12), Спартанбург, Південна Кароліна, США) — американський оперний співак (контратенор). Один зі знаних виконавців, який зіткнувся з кримінальними звинуваченнями під час кампанії MeToo і визнав себе винним у сексуальних домаганнях у 2023 році[3].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився у Спартанбурзі, штат Південна Кароліна, у сім'ї двох вчителів вокалу. Почав співати з сопрано, перейшовши на тенор з дорослішанням. Його батько, баритон Перрі Деніелс, був одним із видатних членів виконавського факультету Бревардському музичному центрі, який відносився до музичної школи Коледжу Конверса в Спартанбурзі; його мати була оперним сопрано. Деніелс вивчав музику в Консерваторії коледжу Цинциннаті. Незадоволений своїми досягненнями як тенор, Деніелс перейшов на спів контртенора під час аспірантури у Школі музики, театру та танцю Мічиганського університету (магістр музики у 1992 році) під керівництвом Джорджа Ширлі.

Кар'єра

[ред. | ред. код]
Деніелс у ролі Оскара Вайлда в «Оскарі», Опера Філадельфії, 2015

Деніелс дебютував як професійний співак у 1992 році. У 1997 році він отримав премію Річарда Такера[4]. У 1999 році він дебютував у Метрополітен-опера у ролі Сесто в опері Генделя «Юлій Цезар»[5].

Його репертуар розширився та складався з головної ролі у творах Генделя, зокрема Арсака в комедії «Партенопа» в Ліричній опері Чикаго та Сан-Франциско у 2014 році; головна роль у «Тамерлані» й Арсамена у «Ксерксі». У Баварській державній опері у Мюнхені Деніелс виконав головні ролі в «Рінальдо» й «Орландо», а також Давида в «Саулі». Він інтерпретував Оттона в «Коронації Поппеї» Монтеверді і записав роль Нерона у цьому ж творі, це також його дебютна роль в Опері Сан-Франциско у 1998 році[6]. В опері Вівальді «Баязет» він виконав партію Тамерлана. У 2013 році виконав головну партію в опері «Юлій Цезар» в Метрополітен-опера.

Деніелс відійшов від барокових ролей, які зазвичай асоціюються з контртенорами, додавши до репертуару Оберона в «Сні літньої ночі» Бенджаміна Бріттена в Метрополітен-опера та роль Орфея в «Орфей і Еврідіка» Глюка в Ковент-гарден. У липні 2013 року виконав роль Оскара Вайлда в «Оскарі» в Опері Санта-Фе, написаній для нього Теодором Моррісоном[7]; потім він знову заспівав «Оскара» у постановці Філадельфійської опери у 2015 році. Того ж року дебютував у Віденській державній опері в ролі Трінкуло в опері «Буря» Томаса Адеса[8].

З осені 2015 року до березня 2020 року Деніелс приєднався до викладачів своєї альма-матер, Школи музики, театру та танцю Мічиганського університету, як професор вокальної музики[9].

Звинувачення у сексуальних домаганнях

[ред. | ред. код]

Восени 2018 року Школа музики, театру та танцю Мічиганського університету відправила Деніелса у відпустку після звинувачень у сексуальних домаганнях[10]. Ще один студент звинуватив Деніелса у сексуальних домаганнях і подав цивільні позови проти нього та Мічиганського університету у жовтні 2018 року. У відповідь на другий позов Деніелс подав зустрічний позов, заявивши, що звинувачення були «фальшивими та зловмисними»[11]. Після зустрічного позову Деніелса позов проти нього було відхилено. Однак позов проти Мічиганського університету залишився в силі[12]. У 2019 році Опера Сан-Франциско усунула Деніелса з постановки «Орландо» «після тривалих роздумів, враховуючи серйозні звинувачення у сексуальному насильстві»[13]. У січні 2019 року штат Техас висунув звинувачення у сексуальному насильстві другого ступеня проти Деніелс і його чоловіка, яких потім заарештували в Анн-Арбор, штат Мічиган[11]. 26 березня 2020 року за рекомендацією президента університету Марка Шлісселя й одностайним голосуванням Регентської ради Деніелса було звільнено з університету негайно без виплати вихідної допомоги[14].

4 серпня 2023 року Деніелс і його чоловік, диригент Скотт Волтерс, визнали себе винними у сексуальних домаганнях у Х'юстоні у 2010 році[15]. Відповідно до угоди про визнання провини, обидва не будуть відбувати термін у в'язниці[3][15]. Деніелсу загрожує вісім років випробувального терміну, довічна вимога бути зареєстрованим як сексуальний злочинець й ордер на утримання будь-яких контактів з жертвою[3][15].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружився з диригентом Скоттом Волтерсом у Джорджтауні, Вашингтон, округ Колумбія, 21 червня 2014 року. Церемонію провела суддя Верховного суду США Рут Бейдер Гінзбург[8][16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lynch N. H. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124144977 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Wray, Diana; Hernandez, Javier C. (4 серпня 2023). Opera Star David Daniels Pleads Guilty to Sexual Assault. New York Times (англ.). Процитовано 10 серпня 2023.
  4. ↑ Richard Tucker Music Foundation. Процитовано 30 січня 2016.
  5. ↑ Ulrich, Allan (2 березня 1999). High and mighty. The Advocate.
  6. ↑ Correspondent, Georgia Rowe |; Group, Bay Area News (8 лютого 2019). SF Opera names replacement for David Daniels in ‘Orlando’ following sex assault charges. The Mercury News (амер.). Процитовано 3 грудня 2023.
  7. ↑ David Daniels, «More on Oscar» [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.], theodoremorrisonmusic.com. Retrieved 22 March 2013
  8. ↑ а б Return of the king. parterre box. Процитовано 3 грудня 2023.
  9. ↑ U-M School of Music, Theatre & Dance – News. University of Michigan School of Music, Theatre & Dance. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 22 квітня 2018.
  10. ↑ Lawsuit accuses opera singer David Daniels of sexual assault. The Seattle Times. Associated Press. 24 жовтня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  11. ↑ а б University of Michigan opera professor, husband charged with sexual assault in Texas. mlive.com. 29 січня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  12. ↑ Kozlowski, Kim (10 квітня 2020). Judge sends sexual harassment suit against UM over ex-music professor to trial. The Detroit News. Процитовано 22 січня 2021.
  13. ↑ Kosman, Joshua (8 листопада 2018). SF Opera removes David Daniels from production amid sexual assault allegations. San Francisco Chronicle. Процитовано 6 грудня 2018.
  14. ↑ U-M dismisses David Daniels from SMTD faculty. The University Record. University of Michigan. 26 березня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  15. ↑ а б в Hensley, Nicole (4 серпня 2023). Houston opera singer David Daniels, husband plead guilty to 2010 sexual assault of aspiring singer, fan. Houston Chronicle. Процитовано 4 серпня 2023.
  16. ↑ Kettle, Martin (23 серпня 2001). Get back in the closet. The Guardian. Процитовано 14 жовтня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Девід_Деніелс&oldid=43940034