Девід Рубінкам
| Девід Рубінкам | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 лютого 1947 (77 років) |
| Країна |  США |
| Діяльність | геофізик |
| Alma mater | Мерілендський університет |
Девід Перрі Рубінкам (англ. David Perry Rubincam, нар. 27 лютого 1947) — американський геофізик, спеціаліст з геодинаміки та небесної механіки, зокрема, відомий своїм внеском у дослідження ефектів Ярковського і ЯОРП. З 1978 року він працював цивільним науковцем у НАСА. На його честь названо астероїд головного поясу 9921 Рубінкам[1].
Він здобув ступінь бакалавра фізики (1970), магістра фізики (1972) і доктора філософії з фізики (1973) від Університету Меріленду в Коледж-Парку.
У 1974—1976 роках він працював постійним науковим співробітником Національної академії наук і Національної дослідницької ради[en].
У 1976—1978 роках він обіймав посаду провідного аналітика з геофізики в Wolf Research and Development Group.
З 1978 року працював геофізиком у Лабораторії земної фізики НАСА в Центрі космічних польотів Годдарда в Грінбелті, штат Меріленд[2]. Він вивчав такі збурення руху тіл в Сонячній системі, як припливне тертя, ефект Ярковського та ефект Ярковського–О'Кіфа–Радзієвського–Паддака[3], останньому з яких він сам дав ім'я у своїй статті 2000 року[4]. Одним із важливих його результатів під час роботи в НАСА було дослідження динаміки розпаду орбіти штучних супутників Землі. Після цього він досліджував астероїди та астероїдні пари[5].
- 2000 «Dynamical Evolution of Main Belt Meteoroids: Numerical Simulations Incorporating Planetary Perturbations and Yarkovsky Thermal Forces», W. F. Bottke, D. P. Rubincam, and J. A. Burns, Icarus, 145, 301—331.
- 1999 «Mars Secular Obliquity Change Due to Water Ice Caps», J. Geophys. Res., 104, 30,765-30,771.
- 1998 «The Incredible Shrinking Tropics», D. P. Rubincam, B. F. Chao, and B. G. Bills, Sky & Telescope, 95, [6], 36-38 (June).
- 1998 «Yarkovsky Thermal Drag on Small Asteroids and Mars-Earth Delivery», J. Geophys. Res., 103, 1725—1732.
- 1997 «Tidal Friction», in ENCYCLOPEDIA OF PLANETARY SCIENCES, edited by J. H. Shirley and R. W. Fairbridge, Chapman & Hall, New York, pp. 825–828.
- 1995 «Has Climate Changed the Earth's Tilt?» Paleoceanography, 10, 365—372.
- 1995 «America's Foremost Early Astronomer», D.P. Rubincam and M. Rubincam, Sky & Telescope, 89, [5], 38-41 (May).
- 1995 «Asteroid Orbit Evolution Due to Thermal Drag», J. Geophys. Res., 100, 1585—1594.
- 1994 «Isolation in Terms of Earth's Orbital Parameters», Theor. Appl. Climatol., 48, 195-20
- 1993 «The Obliquity of Mars and „Climate Friction“», J. Geophys. Res., 98, 10, 827-10,832.
- 1993 «The Night the Titanic Went Down», D.P. Rubincam and D.D. Rowlands, Sky & Telescope, 86, [4], 79-83 (October).
- 1990 «Mars: Change in Axial Tilt Due to Climate?» Science, 248, 720—721.
- 1989 «The Gravitational Field of Phobos», B.F. Chao and D.P. Rubincam, Geophys. Res. Letters, 16, 859—862.
- 1987 «LAGEOS Orbit Decay due to Infrared Radiation from Earth», J. Geophys. Res., 92, 1287—1294.
- 1984 «Postglacial Rebound Observed by Lageos and the Effective Viscosity of the Lower Mantle», J. Geophys. Res., 89, 1077—1087.
- 1979 «Gravitational Potential Energy of the Earth: A Spherical Harmonic Approach», J. Geophys. Res., 84, 6219-6225. A284, 485—494.
- 1975 «Tidal Friction and the Early History of the Moon's Orbit», J. Geophys. Res., 80, 1537—1548.
- ↑ 9921 Rubincam (1981 EO18). Minor Planet Center. Процитовано 10 April 2017.
- ↑ Bio page: David P. Rubincam. Sciences and Exploration Directorate. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 22 February 2013. Процитовано 29 March 2013.
- ↑ David Rubincam. American Physical Society. Процитовано 29 March 2013.
- ↑ Rubincam, D. P. Radiative spin-up and spin-down of small asteroids // Icarus. — 2000. — Т. 148, вип. 1. — С. 2-11. — DOI:.
- ↑ Rubincam, David; Paddack, Stephen J. (13 April 2007). As Tiny Worlds Turn. Science. 316 (5822): 211—212. CiteSeerX 10.1.1.205.5777. doi:10.1126/science.1141930. PMID 17431161.