Дей Довер
Дей Довер | |
---|---|
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Девід Вільям Довер |
Громадянство | Велика Британія |
Народження | 20 червня 1933 Аберкінон, Ронта-Кінон-Тав, Вельс, Велика Британія |
Смерть | 1 серпня 2016 (83 роки) Борнмут, Борнмут, Дорсет, Велика Британія |
Вагова категорія | найлегша вага |
Зріст | 165 см |
Спортивний клуб | Roath Youth ABC (Кардіфф) |
Нагороди | |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 24 березня 1953 |
Останній бій | 28 жовтня 1958 |
Пояс | Commonwealth Boxing Council Fly BBBofC British Fly EBU European Fly |
Боїв | 37 |
Перемог | 34 |
Перемог нокаутом | 12 |
Поразок | 3 |
Поразок нокаутом | 2 |
Аматорська кар'єра | |
Боїв | 104 |
Перемог | 100 |
Поразок | 4 |
Девід Вільям «Дей» Довер (англ. David William «Dai» Dower; 20 червня 1933 — 1 серпня 2016) — валійський боксер найлегшої ваги.
У 1952 році виборов свій перший титул чемпіона Асоціації аматорського боксу Британії (англ. ABA) у найлегшій вазі.
На літніх Олімпійських іграх 1952 року у Гельсінкі (Фінляндія) брав участь у змаганнях боксерів найлегшої ваги. Після двох перемог над Абдель Амід Бутефнуше (Франція) та Леслі Гандунге (Шрі-Ланка), у чвертьфіналі розділеним рішенням суддів поступився представникові СРСР Анатолію Булакову.
У професійному боксі дебютував 24 березня 1953 року. Після двадцяти поспіль перемог, 19 жовтня 1954 року виборов титул чемпіона Британської співдружності у найлегшій вазі (англ. Commonwealth Boxing Council Fly), перемігши південноафриканця Джейка Тулі.
8 лютого 1955 року у поєдинку проти Еріка Марсдена не лише захистив свій титул чемпіона Британської співдружності, але й виборов вакантний титул чемпіона Великої Британії (англ. BBBofC British Fly).
8 березня 1955 року здобув титул чемпіона Європи у найлегшій вазі (англ. EBU European Fly), перемігши італійця Наццарено Джаннеллі.
3 жовтня того ж року втратив чемпіонський титул, поступившись іспанцю Янгу Мартіну.
30 березня 1957 року здійснив спробу вибороти титул чемпіона світу (англ. World Flyweight Title), проте був нокаутований вже у першому раунді аргентинцем Паскуалем Пересом.
Після завершення боксерської кар'єри працював вчителем фізкультури в гімназії Рінжвуд у Борнмуті, а згодом протягом понад 20 років очолював відділ спорту Борнмутського університету.
У червні 1998 року за багаторічну працю з молоддю удостоєний ордена Британської імперії.
Мешкав у Борнмуті, де й помер.
- Профіль в Олімпедії. (англ.)
- Профіль на «BoxRec». (англ.)
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про учасника чи учасницю Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |