Перейти до вмісту

Деклан Галлахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Деклан Галлахер
Особисті дані
Народження 13 лютого 1991(1991-02-13) (33 роки)
  Ратерглен, Велика Британія
Зріст 196 см
Вага 86 кг
Громадянство  Шотландія[1]
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Шотландія «Мотервелл»
Номер 31
Юнацькі клуби
Шотландія «Селтік»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2011 Шотландія «Селтік» 0 (0)
2010–2011   Шотландія «Странрар» 26 (3)
2011–2012 Шотландія «Клайд» 25 (2)
2012–2014 Шотландія «Данді» 59 (4)
2014–2016 Шотландія «Лівінгстон» 51 (2)
2017–2019 Шотландія «Лівінгстон» 84 (3)
2019– Шотландія «Мотервелл» 59 (3)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2019– Шотландія Шотландія 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 травня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 травня 2021.

Деклан Галлахер (англ. Declan Gallagher, нар. 13 лютого 1991, Ратерглен) — шотландський футболіст, захисник клубу «Мотервелл» та національної збірної Шотландії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 13 лютого 1991 року в місті Ратерглен. Вихованець футбольної школи клубу «Селтік». Так і не пробившись до дорослої команди «кельтів» 2010 року Галлахер був відданий в оренду в клуб четвертого за рівнем дивізіону країни «Странрар», в якому провів один сезон, взявши участь у 26 матчах чемпіонату, після чого протягом сезону 2011/12 років захищав кольори іншого клубу цього дивізіону «Клайд».

1 червня 2012 року Галлахер підписав контракт з новачком шотландської Прем'єр-ліги «Данді»[2]. Галлахер став основним гравцем і сформував центр в обороні разом з Кайлом Бенедіктусом[3], однак команда посіла останнє 10 місце і вилетіла з вищого дивізіону. У наступному Галлахер зіграв в усіх 36 матчах і виграв з командою другий дивізіон[4], однак в еліту не повернувся, оскільки відмовився продовжувати свій контракт з «Данді»[5].

В липні 2014 року Галлахер став гравцем «Лівінгстона»[6], що виступав у другому за рівнем дивізіоні. В червні 2015 року Галлахер та його друг були засуджені до трьох років в'язниці за напад на свою жертву в квітні 2013 року на весіллі. Під час нападу, описаного шерифом як «жорстокий», Галлахер вдарив свою жертву бейсбольною битою або подібним знаряддям, що спричинило перелом черепа[7]. Однак, Галлахер та його поплічник оскаржили свої вироки і були звільнені під заставу наступного місяця, продовживши виступи за «Лівінгстон»[8]. В сезоні 2015/16 він зіграв за клуб 30 ігор в усіх турнірах до лютого 2016 року, коли апеляційна скарга була відхилена, і Деклана повернули до в’язниці[9]. В січні 2017 року Галлахер був звільнений (але з браслетом стеження на нозі)[10] і одразу повернувся в «Лівінгстон»[11][12], якому 2018 року допоміг повернутися у вищий дивізіон[13].

Влітку 2019 року Галлахер перейшов у «Мотервелл»[14], де також став основним гравцем. Напередодні сезону 2020/21 Галлахер був призначений новим капітаном клубу після відходу Пітера Гартлі[15]. Станом на 24 травня 2021 року відіграв за команду з Мотервелла 69 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

6 жовтня 2019 року Галлахер був вперше викликаний до складу національної збірної Шотландії на матчі кваліфікації до Євро-2020 проти Росії та Сан-Марино[16][17], але тоді на полене вийшов і дебютував за збірну під час наступних зборів, 16 листопада 2019 року проти Кіпру (2:1)[18][19].

У травні 2021 року Галлахер був включений до заявки збірної на чемпіонат Європи 2020 року[20]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Transfermarkt.de — 2000.
  2. Dundee sign Carl Finnigan and Declan Gallagher. 1 червня 2012. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021 — через www.bbc.co.uk.
  3. Dundee must stay upbeat, says manager Barry Smith. BBC Sport. 27 жовтня 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 11 червня 2014.
  4. Dundee's Championship winning squad: where are they now?. Evening Telegraph. 5 травня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  5. Four Leave Dens. Dundee F.C. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 1 червня 2021.
  6. Livingston announce six new signings for new campaign. BBC Sport. BBC. 4 липня 2014. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  7. Footballer Declan Gallagher jailed for baseball attack at Parkville Hotel, Blantyre. Daily Record. 19 червня 2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  8. Livingston re-sign Declan Gallagher pending jail appeal. BBC Sport. 31 липня 2015. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  9. Footballer Declan Gallagher jailed as assault appeal refused. The Scotsman. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  10. Livingston stopper Declan Gallagher opens up on life in prison and how he'll grab second chance in football. Daily Record. 14 січня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  11. Former Celtic player speaks out following release from prison after baseball bat attack. The Herald. 9 січня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  12. Livingston FC: Declan Gallagher signs for Lions following release from prison. Daily Record. 5 січня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  13. Partick Thistle 0 - 1 Livingston (agg 1-3): Hopkin's men seal promotion. The Scotsman. 20 травня 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  14. Motherwell: Declan Gallagher to sign from Livingston. BBC Sport. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  15. McGilvray, Andy (23 червня 2020). Motherwell captain Declan Gallagher has 'big boots to fill'. Daily Record. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
  16. Gallagher earns first Scotland call-up. Sky Sports. 6 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  17. Scotland: Motherwell's Declan Gallagher called up for Euro 2020 qualifiers. 6 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021 — через www.bbc.co.uk.
  18. Cyprus 1–2 Scotland: John McGinn strike earns successive wins. BBC Sport. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
  19. Lamont, Alasdair (16 листопада 2019). Cyprus 1-2 Scotland: Team showed character after half-time warning - Liam Palmer. BBC Sport. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  20. Gilmour, Turnbull and Patterson included for EURO 2020. Шотландська футбольна асоціація. 19 травня 2021. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 19 травня 2021. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]