Перейти до вмісту

Дементьєв Сергій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дементьєв.
Ф
Сергій Дементьєв
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Васильович Дементьєв
Народження 1 лютого 1960(1960-02-01)
  Іваново, РРФСР
Смерть 25 грудня 2019(2019-12-25) (59 років)
  Ангарськ, Іркутська область, Росія
Зріст 176 см
Вага 75 кг
Прізвисько Пека
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Україна Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977—1983 СРСР «Ангара» 158 (72)
1984 СРСР «Зірка» (Ір) 26 (15)
1985—1988 СРСР «Таврія» (С) 130 (44)
1988—1989 СРСР «Чайка» (Св) 48 (10)
1989—1990 СРСР «Таврія» (С) 21 (1)
1990—1991 СРСР «Океан» (К) 27 (8)
1992 Польща «Борута» (Зг) 11 (2)
1992—1993 Україна «Металург» (К) 27 (6)
1994—1996 Росія «Ангара» 71 (21)
1996 Росія «Зірка» (Ір) 13 (0)
1997 Росія «Ангара» 15 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
Росія АНХК (Ангарськ)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сергій Васильович Дементьєв (рос. Сергей Васильевич Дементьев; нар. 1 лютого 1960, Іваново[1], РРФСР — пом. 25 грудня 2019, Ангарськ, Іркутська область, Росія) — радянський, російський та український футболіст, тренер. Майстер спорту СРСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі розпочав виступи 1977 року в клубі «Ангара» (Ангарськ) у другій лізі. Незабаром став основним гравцем клубу та лідером його атак, протягом чотирьох років (1980-1983) забивав щонайменше 16 м'ячів за сезон. У 1984 році перейшов до головної команди Іркутської області — «Зірки», де теж провів результативний сезон, відзначився 15 голами.

З 1985 року виступав за сімферопольську «Таврію», в якій також був одним з лідерів нападу, відзначився 44 голами за три сезони. У 1985 та 1987 роках ставав переможцем зонального турніру другої ліги та чемпіоном Української РСР. У 1986 році в складі збірної Криму взяв участь у контрольному матчі проти збірної СРСР (2:3)[2]. Півфіналіст Кубку СРСР 1986/87, виходив на поле в півфінальному матчі проти мінського «Динамо»[3]. На початку сезону 1988 року після виходу «Таврії» в першу лігу на певний період часу залишив команду й почав виступати за «Чайку» (Севастополь), але в середині 1989 року повернувся в «Таврію» та відіграв ще близько року в першій лізі. Включений до списку 50 найкращих гравців «Таврії» за версією порталу football.ua під № 45[4].

У першій половині 1990-х років грав за керченський «Океан» / «Войковець» / «Металург» у нижчих лігах СРСР та України. Також виступав на аматорському за кримські клуби «Сурож» (Судак) та «Чайка» (Охотникове). Нетривалий період часу виступав в одній з нижчих ліг Польщі за «Борут» (Згеж).

У 1994 році повернувся в Ангарськ і ще чотири сезони провів за місцеву «Ангару» у другому дивізіоні Росії. Осінню частину сезону 1996 року провів у першому дивізіоні в іркутській «Зірці». У вересні 1997 року в рамках матчу другого дивізіону між «Ангарою» і «Зіркою» відбулися його символічні проводи з великого футболу[5].

Всього за кар'єру в першостях СРСР, України, Польщі та Росії на рівні професіоналів (майстрів) зіграв понад 540 матчів та відзначився 179 голами. У тому числі в складі «Ангари» — 244 матчі та 93 голи. Один з найкращих бомбардирів «Ангари» за всю історію, разом з Володимиром Поконіним (91)[6].

По завершенні кар'єри гравця деякий час (1999-2001) працював директором СДЮСШОР «Ангара»[7], потім — директором спортзалу «Нафтохімік». Грав за аматорську команду АНХК в змаганнях дорослих та ветеранів з футболу й футзалу, виходив на поле навіть у віці 59 років[8][9]. Багато років працював головним тренером цієї команди[10][11].

Загинув 25 грудня 2019 року на робочому місці від побутової травми[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЭКСКУРСИЯ ПО ИСТОРИИ КРЫМСКОГО ФУТБОЛА. ЧАСТЬ 9 [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ КРЫМ (сборная) — СССР — 2:3 [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Таврия» Симферополь 0 : 2 «Динамо» Минск (рос.)
  4. ↑ 50 лучших. Таврия (часть первая) [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ ДЕМЕНТЬЕВ ОСТАЛСЯ ДОВОЛЕН [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Чемпионат России по футболу. Динамо (Омск) — Ангара (Ангарск). 1993 г. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 17 квітня 2020.
  7. ↑ Руководители спортшколы с 1956 года по настоящее время [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ Дементьев Сергей Васильевич [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ И снова в бой [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Ангарск снова первый! [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Скомканная концовка [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Умер в спортзале[недоступне посилання] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дементьєв_Сергій_Васильович&oldid=44438384