Демечі
| село Демечі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Малодобронська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100050020084563 
|
| Основні дані | |
| Населення | 399 осіб[1][2] |
| Поштовий індекс | 89464[1] |
| Телефонний код | +380 0312[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°25′9″ пн. ш. 22°18′36″ сх. д. / 48.41917° пн. ш. 22.31000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
102[3] м |
| Відстань до обласного центру |
16,3[4] км |
| Відстань до районного центру |
16,3[4] км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89464, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Мала Добронь, вул. Петефі, 56[1] |
| Карта | |
  Демечі | |
 Демечі | |
| Мапа | |
| |
Де́мечі — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області, орган місцевого самоврядування — Малодобронська сільська рада. Населення становить 399 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на півдні Ужгородського району, за 16,3 кілометра[4] від районного центру.
Село Демечі лежить за 16,3 км на південь від районного центру, фізична відстань до Києва — 616,8 км[4].
Демичі Перші — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Демечі рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967. Засноване у кінці 20-х років ХХ століття, та заселене переселенцями з гірських районів Подкарпатської Русі.
Демичі Другі — колишнє село в Україні, в Закарпатській області. Обєднане з селом Демечі рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967. Засноване у кінці 20-х років ХХ століття, та заселене переселенцями з гірських районів Подкарпатської Русі.
Територія сели століттями знаходився в повіті Сабольч Угорського королівства. На західній території сучасного Демечі в початку 20 століття ділилися землевласники із сусіднього села Есень (Eszeny). Середня частина села була частиною села Тисаагтелек (Tiszaágtelek)
У 20-х роках ХХ століття чехословацька влада заснувала село, щоб послабити місцеву угорську громаду вздовж Тиси. Частина території було болотистою місцевістю, а територія сучасної західної частини села називалася котячим паромом (Macskarév — на угорській мові). На деяких картах Чарондарев (на угорській мові Csarondarév, що в переводі означає Переправа Чаронда) Існував старий хутор, а за переправу через річку Чаронда збирали податок.
Під час Угорського королівства до Тріанону східну піднічну, та південну частину де ще і ліс був на угорській мові називали Dümücső (Dimicső на деяких картах). Якраз ця частина була частиною села Агтелек.
В радянські роки на околиці села геологи виявили джерело термальної лікувальної води, де було збудовано водолікарню. Але насправді ця частина села і раніше була відома як купальня, та знаходилася у володінні села Мала Добронь. На околиці села проходила межа між повітами Сабольч та Берег. На старих картах угорського королівства називалася Лігетке-фурдо (На угорській мові — Ligetke fürdő, що в переводі на український означає лазня (купальня) в парку. В початку 20. століття (1939) власником купальні був Weinberger Vilmos [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.], а сама вода лікувала ревматизм.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210604, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 311 виборців, явка 42,44%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 54,10%, за «Опозиційний блок» — 18,85%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 9,84%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Андріїв (самовисування) — 40,00%, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 32,50%, за Михайла Ващинця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 10,00%[6].
Станом на 1989 рік у селі проживало 396 осіб, серед них — 202 чоловіки і 194 жінки[7].
За даними перепису населення 2001 року у селі проживало 399[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[8]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 326 | 81,70 % |
| угорська | 69 | 17,29 % |
| російська | 3 | 0,75 % |
| циганська | 1 | 0,25 % |
- територія сучасної західної частини села називалася котячим паромом (Macskarév)
- Чарондарев (на угорській мові Csarondarév, що в переводі означає Переправа Чаронда) Існував старий хутор, а за переправу через річку Чаронда збирали податок.
- джерело термальної лікувальної води
- Ligetke fürdő — власником купальні був Weinberger Vilmos
- ↑ а б в г д е Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ Погода в селі Демечі. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ а б в г Село Демечі — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 20 травня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 20 травня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Демечі [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |