Демиденко Вадим Леонідович

Демиденко Вадим Леонідович
Демиденко Вадим Леонідович;
Капітан
Загальна інформація
Народження	30 вересня 1972; Улан-Батор
Смерть	14 вересня 2014 (41 рік); Луганська область
Alma Mater	Національна академія Національної гвардії України
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Українська миротворча місія в Іраку ; Війна на сході України Бої за Щастя;
Нагороди та відзнаки
	Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демиденко.

Вади́м Леоні́дович Демиде́нко (1972—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1972 року в місті Улан-Батор (Монголія) у сім'ї військовослужбовця. Від 1974 року разом з батьками проживав в місті Чугуїв; навчався в загальноосвітній школі № 8 та Клугино-Башкирівській середній школі. Проходив строкову службу, потім залишився на надстрокову службу. В 1995 році закінчив Харківське вище військове училище тилу Національної гвардії України. Батько Леонід Федорович помер 2008 року.

Брав участь у миротворчій місії в Іраку. Начальник штабу батальйону, 92-га окрема механізована бригада.

Брав участь у АТО. 14 вересня 2014-го загинув в Луганській області від вибуху пристрою-«розтяжки» під час перевірки лісосмуги. Тоді ж загинув капітан Іван Антошин.

Похований в селі Клугино-Башкирівка, Чугуївський район.

Без Валима лишились мама Любов Григорівна, брат Ігор Леонідович, дружина Інна Анатоліївна, син Максим 1994 р.н.

Нагороди і вшанування

Орден Богдана Хмельницького III ст. (23 травня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[1]
Відзнаки Міністерства оборони України — медалі «10 років Збройним Силам України», «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» I, II та III ст.; пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець».
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 5, місце 27
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 14 вересня^[2]

Примітки

↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 14 вересня

Джерела

Демиденко Вадим Леонідович [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
Україна оплакує своїх синів [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Чугуївської районної державної адміністрації
Єдиним серцем та єдиними вустами [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт «Новости Чугуева» (рос.)
Чугуївська міська рада

[1] Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 14 вересня

[1]

[2]